Cтратифікація економічних термінів за критерієм абстрактності в aнглійсько-українських перекладних словниках
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2025.335664Ключові слова:
стратифікація економічних термінів, компонентний аналіз, економічна лексикографія, рівні абстракції, системна класифікаціяАнотація
Статтю присвячено дослідженню стратифікації термінів економічної галузі за критерієм абстрактності в англійсько-українських перекладних словниках. Обґрунтовано актуальність вивчення цієї проблеми, зумовленої гетерогенністю економічної термінології за рівнем конкретності / абстрактності, що відображає складність економічних явищ. Особливу увагу приділено виявленню наслідків ігнорування рівня абстрактності термінів для ефективності наукової та ділової комунікації, точності моделювання та ухвалення рішень. Констатовано недостатню розробленість науково обґрунтованих критеріїв і методик для системної класифікації економічних термінів на шкалі “конкретне-абстрактне”.
Запропоновано й апробовано оригінальну методику стратифікації економічних термінів на основі компонентного аналізу на матеріалі “Англо-українського тлумачного словника економічної лексики” Анни Шимків. Проаналізовано філософські й лінгвістичні підходи до розуміння категорій абстрактного / конкретного. Узагальнено стан вивчення абстрактної лексики та висвітлено труднощі її визначення й класифікації. Обґрунтовано доцільність застосування методики компонентного аналізу як інструмента для декомпозиції лексичного значення. Виокремлено п’ять ключових семантичних компонентів (сем) абстрактності, релевантних для економічної термінології: ‘неконкретність референції’, ‘узагальненість’, ‘концептуальність’, ‘віддаленість від емпірії’ та ‘теоретична насиченість’. Для кількісної оцінки ступеня вираження виділених сем розроблено трирівневу шкалу (1-3 бали). За сумою балів (5-15) визначено три рівні абстрактності економічних термінів: конкретні терміни, терміни середньої абстрактності та абстрактні терміни.
Запропонована методика виявилася ефективною, у результаті апробації якої підтверджено наявність усіх трьох рівнів абстрактності в економічній терміносистемі.
Зроблено висновки щодо теоретичної значущості проведеного дослідження для термінознавства й економічної лінгвістики, а також наголошено на його практичній цінності для покращення комунікації та розуміння економічних текстів. Доведено, що системний лінгвістичний аналіз абстрактності є фундаментальним етапом стратифікації економічної термінології в словниках і відображає глибинні когнітивні особливості економічних понять, що критично важливі для їхньої подальшої класифікації за мікро- та макросферами.
Посилання
REFERENCES
Bardash, S. V. & Baraniuk, Yu. R. (2016). Poniattia i sklad publichnykh finansiv yak obieKta derzhavnoho finansovoho audyta. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo, 6(1), 34–37.
Vovkodav, O. (2020). Kharakterni osoblyvosti katehorii abstraktnosti yak zasobu leksychnoho zbahachennia movy. Naukovi zapysky. Seriia: Filolohichni nauky, 187, 54–58.
Hordiichuk, O. V. (2016). Traditsiia doslidzhennia abstraktnoi leksyky v ukrainskomu movoznavstvi. Naukovi zapysky NaUKMA. Filolohichni nauky (Movoznavstvo), 189, 7–11.
Huzar, B. S. (2022). Metody ta metodolohiia naukovykh doslidzhen u finansovii sferi. Ekonomika ta derzhava, (1), 83–87.
Mykytiuk, O. R. (1997). Ukrainski abstraktni imennyky u zahalnovzhyvanii ta terminnii leksytsi [Dysertatsiia na zdobuttia naukovoho stupenia kandydata filolohichnykh nauk, Derzhavnyi universytet “Lvivska politekhnika”].
Formanova, S. V. (2021). Komponentnyi analiz yak odna iz metodyk strukturnoho metodu. Zapysky z ukrainskoho movoznavstva, (28), 41–52.
Petryna, O. S. (2018). Metodolohichni zasady doslidzhennia anhlomovnykh ta ukrainskykh terminosystem bankivskoi sfery. Zakarpatski filolohichni studii, 1(3), 174–179.
Piskozub, Z. F. & Kost, H. M. (2019). Abstraktnist/konkretnist yak konstanta imennykovoi leksyky. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu “Ostrozka akademiia”: Seriia “Filolohiia”, 5(73), 76–80.
Poliuha, L. M. (1991). Ukrainska abstraktna leksyka XIV – pershoi polovyny XVII st. Kyiv: Naukova dumka.
Poliuha, L. M. (2003). Abstraktni slova v ukrainskykh istorychnykh slovnykakh. Volyn – Zhytomyrshchyna, 10, 103–107.
Sylovaniuk, Yu. V. (2024). Stratyfikatsiia ekonomichnykh terminiv za mikro- ta makrosferamy ekonomichnoi haluzi. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk: Mizhvuzivskyi zbirnyk naukovykh prats molodykh vchenykh Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka, 72 (3), 180. Drohobych: Vydavnychyi dim “Helvetyka”.
Sidenko, N. H. (2015). Deformatsiya frazeolohizmiv: metody doslidzhennia. Visnyk Kyivs’koho natsional’noho linhvistychnoho universytetu. Seriya Filolohiya, 18(2), 163–168.
Tovstenko, V. (2022). Suchasna ukrainska ekonomichna terminosystema yak komponent naukovoi kartyny svitu. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk, 47(4), 119–125.
Toma, N. M. (2012). Do problemy vyznachennia abstraktnoi leksyky. In Movni i kontseptualni kartyny svitu: Zbirnyk naukovykh prats, 34, 288–292. Kyiv: VPTs “Kyivskyi universytet”.
Toma, N. (2014). Abstraktna leksyka v movosviti Petra Mohyly: Monograph. Ternopil: Aston.
Bäck, A. (2006). The concept of abstraction. The Society for Ancient Greek Philosophy Newsletter, 376.
Brysbaert, M., Warriner, A. B. & Kuperman, V. (2014). Concreteness ratings for 40 thousand generally known English word lemmas. Behavior Research Methods, 46(3), 904–911.
https://doi.org/10.3758/s13428-013-0403-5
Choudhary, P. & Bhattacharyya, P. (2022). Componential Analysis of English Verbs. Frontiers in Artificial Intelligence, 5, 780385.
https://doi.org/10.3389/frai.2022.780385
De Angelis, M., Tassiello, V., Amatulli, C. & Costabile, M. (2017). How language abstractness affects service referral persuasiveness. Journal of Business Research, 72, 119–126.
https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2016.10.018
Cui, H., Li, T. & Wang, C. J. (2023). Climbing up the ladder of abstraction: How to span the boundaries of knowledge space in the online knowledge market? Humanities and Social Sciences Communications, 10, 351.
Kousta, S.-T., Vinson, D. P. & Vigliocco, G. (2011). How language enables abstraction: a study in computational cultural psychology.
Lupyan, G. & Winter, B. (2018). Language is more abstract than you think, or, why aren’t languages more iconic? Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences, 373.
Lievers, F. S., Van Lier, R. I. & Hassankhali, A. (2021). The linguistic dimensions of concrete and abstract concepts: Lexical category, morphological structure, countability, and etymology. Journal of Psycholinguistic Research, 50(6), 1479–1499.
https://doi.org/10.1007/s10936-021-09816-7
Marinov, G., Ridic, O., Jukic, T. & Knezović, E. (2019). Abstractness of economic terms in the perceptions of Bosnians-Herzegovinians, Bulgarians and Croatians: An empirical study.
https://doi.org/10.13140/RG.2.2.13135.23206
Martínez, M. & Borghi, A. M. (2022). Concepts, abstractness and inner speech. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences, 377(1847), 20210371.
https://doi.org/10.1098/rstb.2021.0371
McNally, L. (2024). Two approaches to the semantic decomposition of change of state verbs, how they differ, and why it matters. Glossa: a journal of general linguistics, 9(1). https://doi.org/10.16995/glossa.9948
Nida, E. A. (1975). Componential analysis of meaning: An introduction to semantic structures. Mouton.
Nirenburg, S. & Raskin, V. (2004). Ontological semantics. MIT Press.
Schmidt, H.-J. (2000). English abstract nouns as conceptual shells: From corpus to cognition (Vol. 34). Walter de Gruyter.
Shivhare, R. & Kumar, C. A. (2016). On the cognitive process of abstraction. Procedia Computer Science, 89, 243–252.
Wierzbicka, A. (1996). Semantics: Primes and universals. Oxford University Press.
Winther, R. G. (2014). James and Dewey on abstraction. The Pluralist, 9(2), 1–28.
DICTIONARIES
Shymkiv A. (2004). Anhlo-ukrainskyi tlumachnyi slovnyk ekonomichnoi leksyky. Kyievo-Mohylianska akademiia.
Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 t. (1970–1980). Naukova dumka.
Yermolenko, S. Ya., Bybyk, S. P., & Todor, O. H. (Eds.). (2000). Ukrainska mova: Entsyklopediia. Vydavnytstvo “Ukrainska entsyklopediia” im. M. P. Bazhana.
Zaiets, O. V. (2018). Abstraktne i konkretne. In Velyka ukrainska entsyklopediia (Vol. 1). Derzhavna naukova ustanova “Entsyklopedychne vydavnytstvo”.
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
