Нові складні слова і бленди у французькій мові як лексична креативність і словогра в авторській поезії
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2025.351668Ключові слова:
складні слова, бленд, лексична креативність, лексична інновація, гра слів, авторський неологізмАнотація
Статтю присвячено вивченню складних слів і блендів, створених у нашій поезії як прояв гри слів і лексичної креативності. Метою статті є опис особливостей формування нових складних слів в авторській поезії. Матеріал дослідження містить 32 вигаданих слова в 11 віршах французькою
мовою, опублікованих у цій статті вперше. Методами дослідження є структурний, семантичний і функціональний аналіз нових складних слів і блендів у французькій мові. Представлено визначення гри слів відповідно до рівнів мови (графічний, фонетичний, лексичний, граматичний, синтаксичний), які беруть участь в її створенні. Виявлено такі морфологічні моделі складних слів і блендів: іменник + іменник (amourlangue), іменник + дієслово (poèmécrire), прикметник (у ролі прислівника) або прислівник (способу дії) + дієслово (fortaimer). Відповідно із семантикою, складні дієслова виражають почуття. Значення аналізованих складних слів є прозорим і зрозумілим зі складників. Вигадані складні слова і бленди виражають інтенсивність почуття і конденсують додаткове значення в одній лексичній одиниці, сприяючи стисливості й мовній економіці.
На перспективу майбутніх досліджень лексичної креативності пропонуємо переглянути підходи до гри слів, що розглядають її як довільну креацію, засновану на мовному відчутті мовців (Леколь), і в яких досліджено довільний і мимовильний характер творення слова. Перше утворення гри слів може бути евристичним, а згодом креативна модель може бути розширена й вживана в утворені слів за аналогією. Інтроспекція та опитування авторів-творців нових слів може служити для вивчення процесу лексичної креативності, включаючи випадки з авторами, які є носіями французької мови, і авторами, які її вивчають, враховуючи гнучкість французької мови та наявністю в ній значній кількості прикладів лексичної інновації.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
