Трансдискурсивність у сучасній англійськомовній художній прозі: моделювання текстових світів

Анотація

Стаття досліджує когнітивно-прагматичний потенціал трансдискурсивності в художньому тексті на прикладі романів The Lost Bookshop Еві Вудс (2023) та Orbital Саманти Гарві (2023). У вузькому смислі трансдискурсивність розглянуто як мовно-наративне явище, що, втілюючись у художньому тексті різнорівневими мовними та сюжетно-оповідними засобами, розкриває специфіку семантики та функціонування різних дискурсотипів у їхній взаємодії; у ширшому розумінні – це когнітивно-естетичний принцип побудови художнього тексту, суть якого полягає в трансформації онтоепістемологічних властивостей включених до тексту дискурсів, що веде до їхньої рефункціоналізації, тобто зміні семантико-стилістичного та наративно-прагматичного статусів. Когнітивно-прагматичне моделювання трансдискурсивності здійснено на основі теорії текстових світів із залученням стилістико-наративного, дискурсивного, інферентного аналізу та елементів методики дослідження в термінах прототипів. Текстовий світ визначено як когнітивно-ментальний конструкт, побудований з опертям на мовно-наративні засоби його репрезентації та специфіку його сприйняття й інтерпретації читачем. Установлено, що домінантними моделями трансдискурсивності в розглянутих художніх творах є горизонтальна та вертикальна, диференційовані з огляду на своєрідність розгортання дискурсів у межах текстового світу та особливості їхньої ієрархії. Вертикальна модель характеризується ієрархічними відношеннями між дискурсами, де один із них має статус базового, задає вектор конструювання текстового світу, а інші інтегруються як підпорядковані, виконуючи уточнювальні, деталізувальні, емоційно-когнітивні тощо функції. Натомість горизонтальна модель демонструє семантико-функційну рівноправність дискурсів, які взаємодіють один з одним різними способами, створюючи багатовимірний образ подій оповіді.