Корпусний аналіз уживання лексем кічуа в іспанськомовному медіадискурсі Еквадору (2019–2024) на базі CORPHA
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2025.351785Ключові слова:
корпусна лінгвістика, медіадискурс, іспанська мова Еквадору, лексеми кічуа, мовний контакт, національна ідентичністьАнотація
У статті досліджено особливості функціонування лексем кічуа в іспанськомовному медіадискурсі Еквадору на основі даних національного корпусу CORPHA (2019–2024). Актуальність роботи зумовлена посиленням ролі автохтонних мов у формуванні національної ідентичності та зростанням зацікавленості до міжмовних контактів у полікультурних суспільствах. Іспанськомовний медіапростір сучасного Еквадору виступає динамічним середовищем, у якому лексеми кічуа – pachamama, minga, runa, ayllu, sumak kawsay – виконують функцію культурних символів і маркерів колективної пам’яті. Метою дослідження є аналіз частотності, жанрової дистрибуції та семантичних конотацій зазначених лексем, а також визначення тенденцій їхньої адаптації в іспанськомовному дискурсі. Емпіричну базу становить корпус CORPHA, що містить тексти преси, онлайн-публікацій і культурно-освітніх матеріалів. Для опрацювання матеріалу використано методи корпусного пошуку, кількісного аналізу, контекстуально-семантичної інтерпретації та жанрової класифікації. Результати дослідження показали, що лексеми кічуа інтегруються в сучасну комунікацію, зберігаючи позитивне або нейтральне оцінне забарвлення. Pachamama функціонує як сакрально-екологічний символ, minga – як соціально-етична метафора співпраці, runa – як ідентифікаційний маркер, ayllu – як образ родинної спільноти, sumak kawsay – як ідеологема сталого розвитку. Наукова новизна полягає в застосуванні корпусного підходу для вивчення семантичної динаміки елементів із мови корінного населення в медійному дискурсі. Практичне значення роботи дає змогу використати її результати в курсах із соціолінгвістики, контактної лінгвістики та корпусного аналізу. Продемонстровано ефективність національного корпусу CORPHA у вивченні мовних контактів і перспективність корпусного підходу в гуманітарних науках.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
