Взаємодія просодії і прагматики в англійськомовних відеоінтерв’ю (на матеріалі серії “Asking Millionaires How They Got Rich”)
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2026.363160Ключові слова:
просодія, інтонаційний малюнок, відеоінтерв’ю, прагматичний ефект, комунікативна стратегія, лексико-прагматичні засобиАнотація
У статті здійснено комплексний аналіз просодичної організації англійськомовних відеоінтерв’ю, опублікованих на платформі YouTube у межах серії “Asking Millionaires How They Got Rich?”, що належить до популярних форматів сучасного цифрового медіадискурсу. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі усної комунікації в онлайн-середовищі, де просодично-прагматичні особливості мовлення визначають емоційний вплив, автентичність і переконливість висловлювання. Метою статті є виявлення основних просодичних параметрів мовлення інтерв’юера та респондентів, опис їхніх прагматичних функцій і встановлення взаємозв’язку між просодичними, лексичними та стилістичними засобами вираження.
Методологічну основу дослідження становлять аудитивний, порівняльний і прагматичний методи аналізу. У результаті з’ясовано, що спонтанні та попередньо узгоджені відеоінтерв’ю демонструють варіювання темпу, мелодики та гучності мовлення. Інтерв’юери активно застосовують ехо-фрази, повтори й уточнення, підтримуючи динаміку спілкування та створюючи довірливу атмосферу. Мовлення респондентів вирізняється лаконічністю, спонтанністю та емоційною виразністю, що підкреслюється інтонаційним контрастом і зміною гучності.
Виявлено, що просодичні параметри тісно взаємодіють із лексико-прагматичними й стилістичними засобами, серед яких переважають загальновживана та розмовна лексика, емоційно-оцінні слова, паралельні конструкції та перифрази. Саме поєднання цих засобів забезпечує природність спілкування, створює ефект міжособистісної близькості та підсилює прагматичний вплив інтерв’ю. Отримані результати підтверджують, що просодія виконує ключову роль у реалізації комунікативних стратегій і прагматики сучасних відеоінтерв’ю та формуванні їхнього інтонаційного малюнка. Перспективним є вивчення впливу просодичних засобів на міжособистісну комунікацію та формування емоційного зв’язку в різних жанрах відеоконтенту.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
