Консервативні стратегії фреймування в Youtube-дебатах про право на зброю у США: критичний дискурс-аналіз відповідності між заголовками та відеоконтентом
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2026.363192Ключові слова:
дебати про право на зброю, заголовки, критичний дискурс-аналіз, легітимація, теорія оцінок, соціальні актори, фреймуванняАнотація
Статтю присвячено дослідженню механізмів ідеологічного фреймування в заголовках відеоконтенту консервативних цифрових платформ США на прикладі організації “Поворотний момент США” (Turning Point USA) та її лідера Чарлі Кірка. Актуальність роботи зумовлена посиленням впливу нових цифрових медіа, зокрема YouTube, на політичні погляди молодіжної аудиторії в контексті багатолітньої публічної дискусії про право на володіння зброєю, яке традиційно є складовою ціннісних наративів як консерваторів, так і лібералів. У статті проаналізовано, як заголовки відео, апелюючи до базових моральних фреймів – “Турботливі батьки” (Nurturant Parent) та “Строгий батько” (Strict Father) – обмежують спектр можливих
інтерпретацій ще до моменту безпосереднього перегляду контенту. Автори доводять, що ключовою стратегією консервативного медіадискурсу є системний розрив між ідеологічно агресивними, конфліктогенними заголовками та реальним, часто кооперативним та емпатійним змістом самих дебатів. Емпірично встановлено, що завдяки вибірковій персоналізації Чарлі Кірк конструюється як легітимне джерело істини, тоді як його опоненти системно деперсоналізуються та зводяться до низькостатусних соціальних категорій, позбавлених суб’єктності. Така асиметрія номінацій дозволяє подавати альтернативні аргументи як наперед хибні або вторинні, що сприяє натуралізації консервативної ідеології у формі об’єктивної та єдино можливої реальності. У підсумку, стратегії фреймування, реалізовані через заголовки аналізованих відео, сприяють поступовому звуженню простору можливих інтерпретацій та маргіналізації альтернативних поглядів, уможливлюючи маніпуляцію політичним вибором аудиторії – передусім молоді – ще на етапі її первинної взаємодії з цифровим контентом. Перспективним є відстеження життєвого циклу виокремлених фреймів у ширшому медіаконтексті через аналіз їхньої реплікації та видозміни на альтернативних платформах.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
