УКРАЇНСЬКІ І ЧЕСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ З КОЛОРАТИВНИМ КОМПОНЕНТОМ “БІЛИЙ”
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2016.113744Ключові слова:
фразеологічна одиниця, українська мова, чеська мова, символіка кольору, особливості перекладуАнотація
У статті розглянуто функціонування прикметника “бі лий” як складника фразеологічних одиниць української і чеської мов. З’ясовано, що творення фразем в обох мовах пов’язане з участю прикметника у формуванні їхньої семантики. Виявлено спільні й відмінні риси в уживанні прикметника “білий” у складі ФО української і чеської мов. Описано особливості перекладу українських фразеологічних одиниць чеською мовою.
The article is devoted to the functioning of an adjective “white” as a part of phraseological units in Ukrainian and Czech languages. It is written that the creation of Ukrainian and Czech idioms connected with using the adjective in a formation of the meanings of phraseological units
in both languages. It is determine d similarities and differences in the semantics of the adjective “white” in translation of the idioms from Ukrainian into Czech.
Посилання
Арутюнова Н.Д. Логический анализ языка: Культурные концепты / Н.Д. Арутюнова. – М. : Наука, 1991. – 204 с.
Войтович В.М. Українська міфологія / В.М. Войтович. – К. : Либідь, 2002. – 664 с.
Галинська О.М. Лінгвокультурна інформація англійських та українських інтертекстуальних фразеологізмів : автореф. дис. ... канд. філол. наук: спец. 10.02.17 “Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство” / О.М. Галинська. – К., 2012. – 20 с.
Арбекова Г.И. Лексикология английского языка / Г.И. Арбекова. – М. : Высш. шк., 1977. – 240 с.
Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии / Н.Н. Амосова. – Л. : ЛГУ, 1963. – 267 с.
Алимпиева Р.В. Семантическая значимость слова и структура лексико-семантической группы (на материале прилагательных-цветообозначений русского языка) / Р.В. Алимпиева. – Л. : Изд-во ЛГУ,1986. – 182 с.
Алимпиева Р.В. Семантическая структура слова белый / Р.В. Алимпиева // Вопросы семантики. – Л., 1976. – Вып. 2. – С. 13–25.
Dlouhá M. Symbolika barev ve středověku / Marketa Dlouhá // Kuděj: časopis pro kulturní dějiny. – Roč. 3, č. 1–2.(2001). – Praha : Scriptorium, 2001. – S. 14–38.
Fontana D. Tajemný jazyk symbolů: názorný klíč k symbolům a jejich významům / David Fontana; z angl. přel. Ivan Němeček; ilust. Hannah Firminová. – 1. vyd. – Praha : Paseka, 1994 (Praha: TOT). – 192 s.: barev. il.
Sémiotika / Jiří Èerný, Jan Holeš. – Vyd. 1. – Praha : Portál, 2004. – S. 173–189 (363 s. : il.).
An Etymological Dictionary of the Ukrainian Language: 2 Vols. / By Jaroslav B. Rudnyc'kyj. – Winnipeg-Ottawa, 1962–82. / Етимологічний словник української мови: У 2-х т. / Укл. Ярослав Рудницький. – Вінніпеґ-Оттава, 1962–82. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://litopys. org.ua/djvu/rudnycky_slovnyk.htm.
Словник української мови / ред. І. К. Білодід [та ін.]. В 11 томах [Електронний ресурс]; Акад. наук Української РСР, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні; за ред. І.К. Білодіда. – К., 1970–1980. – Том 11, 1980. – С. 352. – Режим доступу : http://sum.in.ua/p/11/352/1.
Фразеологічний словник української мови [у 2-х тт.] / В.М. Білоноженко, В.О. Винник, І.С. Гнатюк, В.Й. Горобець та ін. – К. : Наук. думка, 1993.
Чесько-український словник : у двох томах / ред. В.М. Русанівський [та ін.]; Академія наук Української РСР, Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні, Чехословацька академія наук, Інститут чеської мови. – К. : Наукова думка, 1988–1989. – Т. 1. – 481 с.; Т. 2. – 711 с.
Čelakovský Fr. L. Mudrosloví národu slovanského ve příslovích : připojena je též sbírka prostonárodních českých pořekadel / uspořádal F.L. Čelakovský; [upravil, rejstříkem, poznámkami a doslovem opatřil Karel Dvořák]. – V Praze : Lika klub, 2000. – 917 s.
Gebauer J. Slovník staročeský. [Електронний ре сурс]. – Режим доступу: http://vokabular.ujc.cas.cz/informace.aspx?t=GbSlov&o=slovniky. 17. Slovník české frazeologie a idiomatiky. [Sv. 1], Přirovnání / [autorský kolektiv František Čermák ... et al.]. – Vyd. 1. – Praha : Academia, 1983 (Brno : Tisk 1). – 492 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
