ТЕНДЕНЦІЇ ДО СИНТЕТИЗМУ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ МОВІ (кінець ХХ – початок ХХІ ст.)
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2016.113753Ключові слова:
сучасна українська літературна мова, аналітизм, синтетизм, прескриптивні тенденції в українській мовіАнотація
У статті аналізується явище активізації в українській літературній мові новітнього періоду тенденцій до синтетизації її структури на різних мовних рівнях.
При цьому відзначено дію таких чинників, як а) демократизація та лібералізація мовної діяльності суспільства, б) впливи мовної глобалізації, в) посилення національнопрескриптивних тенденцій у її коригуванні, а
також певною мірою г) посилення присутності “жіночого фактора” в суспільному житті.
The article focuses on a phenomenon of activation in the Ukrainian literary language of the modern period of tendency towards synthetization of its structure at different language
levels. The following factors are noted to be efficient: a) democratization and liberalization of linguistic activities of a society, b) influence of linguistic globalization, c) strengthening of nationally prescriptive tendencies in its development and to some extent d) strengthening of a “female factor” in social life.
Посилання
Бъчваров Я. Динамика и иновации в българския и чешкия синтаксис през 90-те години на ХХ век / Я. Бъчваров // Litterascriptamanet : Сб. в чест на 65-годишнината на проф. д.ф.н. Василка Радева. – София : Св. Климент Охридски, 2005. – С. 521–528.
Волощак М. Довідник з українського слововживання : За матеріалами засобів масової інформації / Марія Волощак. – К. : Просвіта, 2003. – 2-е, доп. вид. – 160 с.
Гутшмидт K. Общие тенденции и специфические формы их представления в современных славянских язиках / K. Гутшмидт // Jazykovednэ иasopis. – 1998. – Roи. 49, № 1–2. – S. 15–26.
Затовканюк М. К вопросу о микротипологии восточнославянских языков / М. Затовканюк // Slavia. – 1968. – Seљ. 2. – С. 203–209.
Затовканюк М. До типологічного профілю української мови / М. Затовканюк // Slavia. – 1991. – Seš. 2. – С. 197–201.
Земская Е.А. Активные тенденции словопроизводства / Е.А. Земская // Русский язык / Под ред. Е. Н. Ширяева. – Opole : Un-tOpolski, 1997. – С. 167–201.
Лукашанец А. Тэндэнцыя да нацыян алізацыі ў рускай, беларускай і ўкраінскай мовах / А. Лукашанец // Słowotwórstwo / Nominacja [Komparacja współczesnych języków słowiańskich] / Red. nauk. I. Ohnheiser. – Opole : Un-t Opolski, 2003. – С. 137–151.
Непийвода Н.Ф. Сам собі редактор : Порадник з української мови / Н.Ф. Непийвода. – К. : Укр. книга, 1996. – 238 с.
Нещименко Г.П. Импульсы динамики литературной нормы в современных славянских языках / Г.П. Нещименко // Möglichkeiten und Grenzender Standardisierungslavischer
Schriftsprachenin der Gegenwart – K. Gutschmidt (Hrsg.). – Thelem, 2002. – C. 164–178.
Погиба Л.Г. Складання ділових паперів : Практикум / Л.Г. Погиба, Т.О. Грибіниченко, М.П. Баган. – К. : Либідь, 2002. – 240 с.
Садоўскі П. Інавацыі 90-х гадоў у мове беларускіх недзяржаўных выданняў // Беларуская мова: шляхі развіцця, кантакты, перспектывы / П. Садоўскі. – Мінск : Беларускікнігазбор, 2001. – С. 222–234.
Сербенська О., Волощак М. Актуальне інтерв’ю з мовознавцем : 140 запитань і відповідей / Олександра Сербенська, Марія Волощак. – К. : Просвіта, 2001. – 208 с.
Сулима М. Українська фраза / Микола Сулима. – Х. : Рух, 1928. – 97 с.
Тараненко О.О. Сучасні тенденції до перегляду нормативних засад української літературної мови і явище пуризму (у межах граматичних категорій іменника) / О.О. Тараненко // Мовознавство. – 2005. – № 3–4. – С. 85–104.
Тараненко О.О. Актуалізовані моделі в системі словотворення сучасної української мови (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) / О.О. Тараненко. – К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2015. – 248 с.
Тетерятник В. Більше ніж правопис / Валерій Тетерятник. – К. : Мислене древо, 2008. – 359 с.
Українська ділова мова : Практичний посібник на щодень / За ред. М. Д. Гінзбурга. – Х. : Торгсінг, 2003. – 592 с.
Шерех (Шевельов) Ю. Нарис сучасної української літературної мови / Юрій Шерех. – Мюнхен, 1951. – 402 с.
Gutschmidt K. Типологични тенденции / K. Gutschmidt // Słowotwórstwo / Nominacja [Komparacja współczesnych języków słowiańskich] / Red. nauk. I. Ohnheiser. – Opole : Un-t Opolski, 2003. – C. 339–355.
Ohnheiser I. Системно-структурные тенденции // Słowotwórstwo / Nominacja [Komparacja współczesnych języków słowiańskich] / Red. nauk. I.Ohnheiser. – Opole : Un-t Opolski, 2003. – С. 317–338.
Огієнко І. Український стилістичний словник / Іван Огієнко. – Л., 1924. – 496 с.
Орфографічний словник української мови / С.І. Головащук, Т.В. Зайцева, І.С. Назарова, М.М. Пещак, В. М. Русанівський. – К. : Наукова думка, 1975. – 856 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
