ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ХЕШТЕГІВ
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2017.120684Ключові слова:
хештеги, функції хештегів, соціомедійний дискурс, пошукабельність, організатор дискурсу, інструмент фолксономіїАнотація
Стаття досліджує функціональний потенціал хештегу як технодискурсивного феномену, який було створено в соціомедійній мережі Твіттер з метою організації дискурсу і полегшення пошуку інформації, та який своїми потужностями вплинув не тільки на розвиток інтернет-дискурсу, а й на ввесь навколишній світ. Зокрема, у статті проаналізовано розгалуження функціональності та типів хештегів, які можуть виступати маркерами тем окремих Твіттер-повідомлень, тематичними маркерами для серії повідомлень, організаторами наративу (монологічного / діалогічного / полілогічного характеру) та конкретних дискусій, маркерами рубрик (об’єднуючи твіти різної тематики, проте однієї прагматичної настанови). Установлено, що завдяки цим функціям хештеги структурують та організовують Твіттер-дискурс, перетворюючись на інструмент фолксономії (соціальної класифікації) та забезпечуючи “пошукабельність” дискурсу Твіттера. Найпопулярніші хештеги дають змогу відслідкувати “історію переживань” суспільства та реакцію світової спільноти або жителів конкретної країни / регіону (за допомогою геолокації) на конкретні події /явища. Хештеги забезпечують також швидке поширення інформації екстреного характеру, виступають засобами просування брендів / ідей, а також є водночас інструментами відслідковування ринку, діяльності конкурентів, уподобань цільової аудиторії. Доведено важливість соціальної функції хештегів, оскільки саме вони сприяли появі, а тепер і забезпеченню функціонування соціокультурних цифрових практик-ритуалів у Твіттері.
Виділено групу хештегів, що забезпечують вираження емоцій / суджень / оцінки, тим самим виконуючи предикативно-класифікуючу функцію; виявлено у Твіттері також хештеги-модалізатори, які слугують експліцитною інтерпретативною інструкцією до сприйняття
тексту Твіттер-повідомлення. Виокремлено групу хештегів – оцінних імен, які характерні для політичного Твіттер-дискурсу.
Ключові слова: хештеги, функції хештегів, соціомедійний дискурс, пошукабельність, організатор дискурсу, інструмент фолксономії.
Посилання
Галямина Ю.Е. Лингвистический анализ хештегов Твиттера / Ю.Е. Галямина // Современный русский язык в интернете. – М. : Языки славянской культуры, 2014. – С. 13–23.
Иссерс О.C. Речевое воздействие: учебное пособие для студентов вузов, обучающихся
по направлению (специальности) “Связи с общественностью” / О.С. Иссерс. – М. : Флинта; Наука, 2009. – 223 c.
Щурина Ю.В. Комуникативно-игровой потенциал хэштегов / Ю.В. Щурина // Вестник
Череповецкого государственного университета. – 2015. – № 8 (69). – С. 100–104.
Boyd D. Social network sites: Definition, history, and scholarship / D. Boyd, N. Ellison // Journal
of Computer-Mediated Communication. – 2007. – №13 (1). – [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://jcmc.indiana.edu/vol13/issue1/boyd.ellison.html
Bruns A. Blogs, Wikipedia, Second Life, and Beyond. From Production to Produsage / A. Bruns. – Bern : Peter Lang, 2008. – 187 p.
Bruns A. The use of Twitter hashtags in the formation of ad hoc publics / A. Bruns, J. Burgess //6th European Consortium for PoliticalResearch General Conference. – Reykjavik : University of Iceland, 2011. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eprints.qut.edu.au/46515/
Carter S. Twitter Hashtags: Joint TranslationAnd Clustering / S. Carter, M. Tsagkias, W. Weerkamp // Web Science, 2011. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.682.2879&rep=rep1&type=pdf
Chomsky N. The secret of Noam: A Chomsky Interview / N. Chomsky. – Brightest Young Things
[website], 2011. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://brightestyoungthings.com/
articles/the-secret-of-noam-a-chomsky-interview.html
Halliday M.A.K. Language as social semiotic: The social interpretation of language and meaning /M.A.K. Halliday. – Baltimore : University Park Press, 1978. – 256 p.
KehoeA. Social Tagging: Anew perspective on textual ‘aboutness’Methodological and Historical
Dimensions of Corpus Linguistics / A. Kehoe, M. Gee // Studies in Variation, Contacts and Change in English, Vol. 6: Methodological and Historical Dimensions of Corpus Linguistics. – Helsinki, 2011. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.helsinki.fi/varieng/journal/volumes/06/kehoe_gee/
Martin J.R. The language of evaluation: Appraisal in English / J.R. Martin, P.R.R White. –
New York : Palgrave Macmillan, 2005. – 278 p.
Mischaud E. Twitter: Expressions of the Whole Self / E. Mischaud. – London : Media@lse,
London School of Economics and Political Science, 2007. – 228 p.
Monroy-HernándezA. Shouting Fire in a Crowded Hashtag / A. Monroy-Hernández // Social Media Collective Research blog. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://socialmediacollective.org/2011/08/31/shouting-fire-in-a-crowded-hashtag/
Ozdikis O. Semantic expansion of tweet contents for enhanced event detection / O. Ozdikis,
P. Senkul, H. Oguztuzun // Twitter 2012 International conference on advances in Social networks analysis and mining, 2012. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.computer.org/csdl/proceedings/asonam/2012/4799/00/4799a020-abs.html.
Paveau M.-A. Genre de discours et technologie discursive. Tweet, twittécriture et twittérature /
M.-A. Paveau // Pratiques. – 2013. – №157–158. – P. 7–30.
Paveau M.-A. Réalité et discursivité. D’autres dimensions pour la théorie du discours /
M.-A. Paveau // Semen. – 2012. – №34. – P. 95–115.
Paveau M.-A. Technodiscursivités natives sur Twitter. Une écologie du discours numérique /
M.-A. Paveau // Culture, identity and digital writing, Epistémè 9, Revue internationale de sciences humaines et sociales appliquées. – Séoul : Université Korea, Center for Applied Cultural Studies, 2013. – P. 139–176.
Pélissier N. Twitter: Un monde en tout petit? / N. Pélissier, G. Gallezot // – Paris : Editions
L’Harmattan, 2013. – 260 p.
Yahiaoui L. Redocumentation des traces d'activité médiée informatiquement dans le cadre des
transactions communicationnelles / L. Yahiaoui, Y. Prié, Z. Boufaida. – Constantine : Université
Mentouri-Constantine, Laboratoire LIRE, 2007. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
liris.cnrs.fr/Documents/Liris-3446.pdf
Zappavigna M. Searchable talk: The linguistic functions of hashtags in tweets about Schapelle
Corby / M. Zappavigna // Global Media Journal. Australian Edition. – 2016. – №10. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ttp://www.hca.westernsydney.edu.au/gmjau/?p=1762
[Електронний ресурс]. – http://storyful.com/stories/30818-anti-putin-hashtag-trends-worldwide-after-inspiration-from-viral-video
[Електронний ресурс]. – http://www.lesinrocks.com/2016/03/23/actualite/hashtag-stopislamdevenu-lun-plus-partage-monde-11814472/
[Електронний ресурс]. – http://www.niemanlab.org/2013/03/hashtags-considered-harmful
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
