ФУНКЦІЇ ГРАФІЧНИХ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМІВ У СКЛАДІ УКРАЇНСЬКИХ КОМЕРЦІЙНИХ НАЗВ
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2017.120692Ключові слова:
комерційна назва, ергонім, графема, символ, інтернаціоналізм, мовна граАнотація
У статті розглянуто українські комерційні назви, що містять міжнародні друкарські символи. Окреслено перелік міжнародних графічних одиниць, використовуваних в ергонімах. Основну увагу зосереджено на визначенні функцій графічних інтернаціоналізмів, зокрема заміщенні ними інших графем, їхньому символічному значенню в процесі неймінгу, а також використанні їх для створення ефекту мовної гри. Проаналізовано чинники вживання міжнародних символів, пов’язані з мовною модою та потребою привернення уваги споживача. З’ясовано, що вживання графічних інтернаціоналізмів відображає тенденцію сучасного мовлення до стислості та двозначності, часто спричиняє порушення мовних норм і ускладнення в розумінні.
Ключові слова: комерційна назва, ергонім, графема, символ, інтернаціоналізм, мовна гра.Посилання
Горожанов Ю. Комерційна ергонімія в рекламі міста Луцька: прагматичний аспект / Юрій Горожанов // Інституційний репозитарій Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. – Режим доступу: http://esnuir.eenu.edu.ua/bitstream/123456789/2741/1/horozhanov_komercijna_ergonimia_v_reclami_mista_Lutska_pragmat_aspect.pdf
Дідур Ю. І. Еволюція та семантика терміна “ергонім” // Electronic Odessa National Economic University Institutional Repository. – Режим доступу: http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/364
Крыжановская В. А. Интернет-символы в современном нейминге / В. А. Крыжановская //
Коммуникативные исследования. – 2015. – № 3 (5). – С. 71–75.
Лебедев А. Амперсанд / Артемий Лебедев // ART.LEBEDEV. – Режим доступу:
https://www.artlebedev.ru/kovodstvo/sections/112/
Попова Т. В. Русские графиксаты как объект неографии XXI в. / Т. В. Попова // Вісник
Дніпропетровського університету : науковий журнал. Том 21. № 11. Серія : Мовознавство.
Випуск 19, том 2. – Дніпропетровськ : Видавництво ДНУ, 2013. – С. 172–180.
Українська мова: енциклопедія / [редкол.: Русанівський В.М., Тараненко О.О. (співголови), М. П. Зяблюк та ін.]. – К. : Українська енциклопедія, 2000. – 752 с.
Фірмові (комерційні) найменування – Інтелектуальна власність: економіко-правові аспекти // Навчальні матеріали онлайн. – Режим доступу: http://pidruchniki.com/1263111363560/pravo/firmovi_komertsiyni_naymenuvannya
Commercial at // Free On-Line Dictionary Of Computing. – Режим доступу: http://foldoc.org/
commercial%20at
Quinion Michael. Where it’s at // World Wide Words. – Режим доступу: http://worldwidewords.
org/articles/whereat.htm
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
