КОНТИНУУМ ПЕРИФРАЗУВАННЯ – СИНТАКСИЧНА СИНОНІМІЯ В ДИХОТОМІЇ МОВА – МОВЛЕННЯ (на матеріалі сучасної французької художньої прози)
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2017.120705Ключові слова:
перифразування, синтаксична синонімія, преференціальна опція, стрижнева структура, мовленнєва інновація, головна лексемаАнотація
У статті досліджено синтаксичну синонімію як один із видів перифразування у дихотомії мова-мовлення та теорії ментального кінетизму. З’ясовано, що в процесі трансформації в мові породжуються однобазові (з одним термінальним ланцюжком) та двобазові (з двома та більше термінальними ланцюжками) синонімічні перифрази стрижневої (первинної) синтагми або пропозиції, що актуалізуються у мовленні у вигляді ко(н)текстуально преференціальних опцій. На основі синтактико-семантичної валентності лексичних складників синонімічних конструкцій визначено головні лексеми кожної опції, які разом з периферійними лексичними компонентами формують певні моделі синонімічних дериваційних дерев (номінальних, вербальних, ад’єктивних тощо). У результаті дослідження реконструйовано віртуальні термінальні ланцюжки мовленнєвих інновацій-синонімічних структур та встановлено ієрархічні та горизонтальні семантико-синтаксичні зв’язки між ними у функціонально-семантичному просторі синтаксичної синонімії.
Ключові слова: перифразування, синтаксична синонімія, преференціальна опція, стрижнева структура, мовленнєва інновація, головна лексема.
Посилання
Апресян Ю.Д. Идеи и методы современной структурной лингвистики (краткий очерк) /
Юрий Дереникович Апресян. – М. : Просвещение, 1966. – 301 с.
Гак В.Г. Очерки по сопоставительному изучению французского и русского языков / В.Г. Гак, Е.Б. Розенблит. – М. : Высшая школа, 1965. – 378 с.
Долинина И.Б. Синтаксически значимые категории английского глагола / Инга Борисовна Долинина. – Л. : Наука, 1989. – 216 с.
Каткова Н.В. Синонимия и обратимость сложных предложений в современном русском
языке: автореф. дисс. … канд. филол. наук: спец. 10.02.01 “Русский язык” // Н.В. Каткова. –
Таганрог, 2004. – 20 с.
Кубик М. Лекции по синтаксису русского языка / Мирослав Кубик. – Praga : Universita
Karlova, 1971. – 198 с.
Лагунова Л.В. Обучение перифразированию как средство развития коммуникативной
компетенции учащихся: дисс. … канд. филол. наук: спец. 13.00.02 “Теория и методика обучения и воспитания (русский язык)”/ Людмила Викторовна Лагунова. – Рязань, 2016. – 259 с.
Лайонз Д. Введение в теоретическую лингвистику / Джон Лайонз. – Перевод с английского языка под редакцией и с предисловием В.А. Звегинцева. – М. : Прогресс, 1978. – 544 с.
Леденёв Ю.И. Когнитивный аспект ярусной природы синтаксических отношений / Юрий
Иванович Леденёв // Язык. Текст. Дискурс. Межвузовский научный альманах. – Ставрополь : Изд. ПГЛУ, 2005.– Вып. 3. – 350 с.
Ломтев Т.П. Предложение и его грамматические категории / Тимофей Петрович Ломтев. – М. : Изд-во Московского гос. ун-та, 1972. – 198 с.
Пешковский А.М. Русский синтаксис в научном освещении / Александр Матвеевич
Пешковский. – М. : Языки славянской культуры, 2001. – 544 с.
Ревзин И.И. Современная структурная лингвистика. Проблемы и методы / Исаак Иосифович Ревзин. – М. : Наука, 1977. – 264 с.
Рихтер Г.И. Синтаксическая синонимика в современном русском литературном языке
(стилистические наблюдения) / Г.И. Рихтер // Русский язык в школе. – М. : 1937. – № 3. – С. 15–27.
Степанов Ю.С. Индоевропейское предложение / Юрий Сергеевич Степанов. – М. : Наука,
– 248 с.
Фигуровская Г.Д. Системные связи сложных предложений в современном русском языке
(на материале модусно-пропозициональных предложений) / Галина Дмитриевна Фигуровская. – М. : Прометей, 1996. – 204 с.
Филичева Н.И. Синтаксические поля. Пособие по граммтике немецкого языка для ин-тов
и фак. иностр. яз. Учебн. пособие. / Нинель Ильинична Филичева. – М. : Высшая школа,
– 216 с.
Фурс Л.А. Конструктивность предложения в когнитивно-функциональном аспекте
(на материале английского простого предложения)/ Л.А.Фурс // ВестникВГУ.Серия: Лингвистика и межкультурная коммуникация. – Воронеж, ВГУ, 2009. – № 1. – С. 59–62.
Харрис З.С. Совместная встречаемость и трансформация в языковой структуре /
З.С. Харрис // Новое в лингвистике. – М. : ИЛ, 1962. – Вып. 2. – С. 528–636.
Хомский Н. Синтаксические структуры / Н. Хомский. – В кн. : Новое в лингвистике. – М. :
ИЛ, 1962. – Вып. 2. – С. 412–527.
Abeillé A. Verbes “à montée” et auxiliaires dans une grammaire d’arbres adjoints / À. Abeillé. –
Linx. Modèles linguistiques : convergences, divergences. – P. : Revue des linguistes de l’Université Paris Ouest Nanterre la Défense, 1998. – n°39. – Р. 119–158.
Сharaudeau P. Dictionnaire d’analyse du discours / P. Сharaudeau, D. Maingueneau. – P. : Editions du Seuil, 2002. – 670 p.
Fuchs C. Paraphrase et théorie du langage / Catherine Fuchs. – P. : 1980. – P. 129–134.
Fuch C. Paraphrase et énonciation / C.Fuch. – P. : Ophrys, 1994. – 186 p.
Gardes Tamine J. La périphrase est-elle un cas de synonymie? / J. Gardes Tamine // Synonymie.
F. Berlan et G. Berthomieu (éds), P. : Presses de la Sorbonne nouvelle, 2012. – P. 353–366.
Guillaume G. Temps et Verbe / Gustave Guillaume. – P. : Champion, 1965. – 134 p.
Haton S. Analyse et modélisation de la polysémie verbale dans une perspective multilingue:
le dictionnaire bilingue vu dans un miroir / Sébastien Haton. – Nancy : Université Nancy 2, 2006. – 316 р.
Mel’èuk I.A. Paraphrase et lexique : la théorie Sens-Texte et le Dictionnaire explicatif et
combinatoirе / I.A. Mel’èuk. – In I.A. Mel’èuk, N.Arbatchewsky-Jumarie, L. Iordanskaja & S. Mantha (Eds.), 1992. – P. 9–58.
Peytard J. Linguistique et enseignement du français / J. Peytard, E. Genouvrier. – P. : Librairie
Larousse, 1970. – 286 p.
Polguère A. Lexicologie et sémantique lexicale / Alain Polguère. – Montréal : Les Presses de
l’Université de Montréal, 2008. – 260 ð.
Pottier B. Vers une sémantique moderne / Bernard Pottier. – Travaux de linguistique et de
littérature. – Strasbourg: Centre de philologie et littératures romanes, 1964. – Vol. 1. – n°2. –
P. 107–137.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
