ПРАГМАТИЧНІ ТРИГЕРИ АКТУАЛІЗАЦІЇ ЕФЕКТУ КОМІЧНОГО В УКРАЇНСЬКОМУ АНЕКДОТІ
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2017.120713Ключові слова:
анекдот, прагматика, порушення максим кооперації, конверсаційна імплікатура, опозиційні скриптиАнотація
Статтю присвячено прагматичним механізмам продукування й інтерпретації гумору в українському анекдоті. Особливу увагу звернено на порушення максим кооперації як тригера неочікуваності й зіткнення опозиційних скриптів. У когнітивно-прагматичному ракурсі обґрунтовано визначальну функцію конверсаційних імплікатур у декодуванні неочікуваного й виведенні додаткового запланованого смислу.
Ключові слова: анекдот, прагматика, порушення максим кооперації, конверсаційна імплікатура, опозиційні скрипти.
Посилання
Кравченко Н.К. Дискурс и дискурс-анализ: краткая энциклопедия / Наталья Кимовна
Кравченко. – К. : Интерсервис, 2017. – 284 с.
Словник української мови / Академія наук Української РСР. Ін-т мов-ва ім. О. О. Потебні
[ред.: І.С. Назарова, О.П. Петровська, Л.Г. Скрипник, Л.А. Юрчук]. – К. : Наукова думка,
– Т. IX. – 916 c.
Attardo S. Violation of conversational maxims and cooperation : The case of jokes / Salvatore
Attardo // Journal of Pragmatics. – 1993. – V. 19. – № 6. – P. 537–558.
Attardo S. The analysis of humorous narratives / Salvatore Attardo // HUMOR : International
Journal of Humor Research. – 1998. – V. 11. – № 3. – P. 231–260.
Attardo S. & Raskin V. Script theory revis(it)ed : joke similarity and joke representation model /
Salvatore Attardo & Victor Raskin // HUMOR : International Journal of Humor Research. – 1991. – V. 4. – № 3 / 4. – P. 293–347.
Brown P. Universals in language usage : Politeness phenomena / P. Brown, S.C.Levinson //
Questions and politeness : Strategies in social interaction / E. Goody ed. – Cambr. etc. : Cambr. UP. – 1987. – Р. 56–324.
Grice H.P. Logic and conversation / H. Paul Grice // Syntax and semantics. – 1975. – V. 3: Speech acts. – P. 41–58.
Gumperz J. J. The linguistic relativity of conversational inference / J. Gumperz // J. Gumperz
and S.C. Levinson, eds. // Rethinking Linguistic Relativity. – Cambridge : Cambridge University
Press. – 1996. – Р. 359–406.
Horn L.R. & Ward E. The Handbook of Pragmatics / L.R. Horn, E. Ward. – Oxford : Blackwell
Publishers. – 2007. – 826 p.
Krikmann A. Contemporary Linguistic Theories of Humour / Arvo Krikmann. – Режим доступу : www.folklore.ee/
Potts C. Into the conventional-implicature dimension / Christopher Potts // Philosophy Compass. – 2007. – V. 4. – № 2. – Р. 665–679.
Raskin V. &Attardo S. Non-literalness and non-bona-fide in language / Victor Raskin & Salvatore Attardo // Pragmatics and Cognition. – 1994. – V.2. – № 1. – P. 31–69.
Recanati F. Pragmatics and semantics / F. Recanati // The Handbook of Pragmatics. – 2004. –
P. 442–462.
Sperber D. Relevance Theory / Dan Sperber, Wilson Deirde. – London : Wiley-Blackwell. –
– 326 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
