КОМУНІКЕМИ-ФРАЗЕОСХЕМИ В УКРАЇНСЬКОМОВНІЙ МУЛЬТИПЛІКАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2017.120857Ключові слова:
комунікема-фразеосхема, синтаксичний фразеологізм, мова української мультиплікації, комунікативна стилістика, стилістичне значення, функціонально-семантичний аналізАнотація
У статті розглянуто стилістичні та функціонально-семантичні особливості комунікем-фразеосхем у сучасних мультиплікаційних фільмах для дітей. Обґрунтовано поняття комунікеми-фразеосхеми. Окреслено чинники формування комунікем-фразеосхем (соціальний, ситуативний, нормативний, принцип стереотипізації, експресивізації мови та актуалізації мовних знаків). Установлено, що такі мовні одиниці характеризуються лаконічністю та інформативною змістовністю, завдяки чому стають складниками комунікативних актів, привертаючи увагу співрозмовників і сприяючи їх кращому порозумінню. Запропоновано розрізняти стверджувальні, заперечні та емоційно-оцінні комунікеми-фразеосхеми. Створено типологію моделей фразеосхем у досліджуваних діалогах.
Посилання
Всеволодова М.В. Принципы лингвистического описания синтаксических фразеологизмов: На материале синтаксических фразеологизмов со значением оценки / М.В. Всеволодова, Ён Лим Су. – М. : МАКС Пресс, 2002. – 164 с.
Добровольский Д.О. Грамматика конструкций и фразеология / Д.О. Добровольский // Вопросы языкознания. – 2016. – №3. – С. 7–21.
Кодухов В.И. Синтаксическая фразеологизация / В.И. Кодухов // Проблемы фразеологии и задачи ее изучения в высшей и средней школе. – Вологда, 1967. – С. 121–129.
Личук М.І. Структура та семантика синтаксично нечленованих одиниць в українській мові [монографія] / М.І. Личук. – К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017. – 386 с.
Личук М.І. Фразеологізовані речення в системі простого речення : монографія / М.І. Личук; Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України. – К. : Лисенко М.М., 2015. – 223 c.
Меликян В.Ю. Современный русский язык. Синтаксис нечленимого предложения / В.Ю. Меликян. – Ростов-на-Дону : РГПУ, 2004. – 288 с.
Ситар Г.В. Структурні й семантичні типи синтаксичних фразеологізмів в українській мові / Г.В. Ситар // Мовознавчий вісник. – 2016. – Вип. №12–13. – С. 178–181.
Шмелев Д.Н. Синтаксическая членимость высказывания в современном русском языке / Д.Н. Шмелев. – М. : Наука,1976. – 152 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
