АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2017.120866Ключові слова:
мoвленнєва мaніпуляція, любoвний дискурс, мовнa особистість, переклад, лексико-семантична трансформація, граматична трансформаціяАнотація
Стaття присвяченa вивченню системи зaсобів мoвленнєвoї мaнiпуляції в тeкстaх
худoжньoгo любoвнoго дискурсу в кoмунікaтивно-прагмaтичному aспекті та спoсoбів
відтворeння їх укрaїнською мoвoю. Проаналізовано методи й тактики мовного
маніпулювання. Описано граматичні, лексико-семантичні та лексико-граматичні
трансформації, які застосовують для відтворення мовних маніпуляцій у перекладах творів
любовного дискурсу. З’ясовано, що модуляція та диференціація як найбільш уживані
лексико-семантичні перетворення допомагають у вираженні ухилень, тону грайливості,
кокетливості персонажів, натомість граматичні перетворення (додавання, пропущення,
заміщення) застосовуються для передавання байдужості, грубості, нехтування і глузування
у висловлюваннях і увиразнюють їхній маніпулятивний характер. Усі типи лексикограматичних перетворень (антонімічний переклад, повна реорганізація та компенсація)
використовують з метою формування гумористичного та маніпулятивного тону
висловлювань. Доведено, що для досягнення семантичної еквівалентності в перекладі
засобів мовної маніпуляції в текстах любовного дискурсу варто прискіпливо обирати
спосіб їх відтворення.
Посилання
Блакар Р.М. Язык как инструмент социальной власти / Р.М. Блакар // Язык и моделирование социального взаимодействия. – М. : Наука, 1987. – 200 с.
Быкова О.Н. Языковое манипулирование : материалы к энциклопедическому словарю “Культура русской речи” / О.Н. Быкова // Теоретические и прикладные аспекты речового общения: Вестн. Российской риторической ассоциации. – Красноярск : Красноярский гос. ун-т, 1999. – № 1(8). – 250 с.
Веретенкина Л.Ю. Лингвистическое выражение межличностных манипуляций (к постановке проблемы) / Л.Ю. Веретенкина // Предложение и слово: Докл. и сообщ. международной научной
конференции, посвященной памяти професора В.С. Юрченко / Отв. ред. О.В. Мякшева. – Саратов : Научная книга, 1999. – 350 с.
Зелинский C.А. Современные психотехнологии манипулирования [Електронный ресурс] / C.А. Зелинский. – 2009. – Режим доступа: http://lit.lib.ru/z/zelinskij_s_a/text_0670.shtml.
Кара-Мурза С. Манипуляция сознанием / С. Кара-Мурза. – М. : Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. – 832 с.
Киричук Л.М. Прагмакогнітивні особливості стереотипів як засобів маніпуляції в публіцистичному дискурсі / Л.М. Киричук // Науковий вісник Волинського нац. ун-ту ім. Лесі Українки. – Луцьк : Науковий вісник ВНУ імені Лесі Українки, 2009. – №6.– С. 195–199.
Кузнецова Л.Э. Любовь как лингвокультурный эмоциональный концепт: ассоциативный и гендерный аспекты : автореф. дис. … канд. филол. наук. : специальность. 10.02.19 “Теория языка” / Л.Э. Кузнецова. – Волгоград : Парадигма, 2005. – 13 с.
Михайлюк Е.Б. Психология влияния / Е.Б. Михайлюк. – Ростов : Феникс, 2003. – 160 с.
LITERARY SOURCES
Маккалоу К. Ті, що співають у терні / К. Маккалоу. – Х. : Клуб сімейного дозвілля, 2011. – 513 с.
Brontл Ch. Jane Eyre / Ch. Brontл. – Radford, Virginia: Wilder Publications, 2008. – 650 p.
Fowles J. The French Lieutenant's Woman / J. Fowles. – New York : Little, Brown and Company, 1998. – 480 p.
McCullough C. The Thorn Birds / C. McCullough. – New York : Avon, 2005. – 688 p.
Somerset Maugham W. Of Human Bondage / W. Somerset Maugham. – New York : Bantam Classics, 1991. – 736 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
