РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК АНГЛОМОВНИХ ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ (на матеріалі офіційних текстів міжнародно-правових документів)
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2017.120867Ключові слова:
термін, юридичний термін, переклад, інтерпретація, розуміння, офіційні тексти, міжнародно-правові документиАнотація
У статті описано структурно-семантичні характеристики англомовних юридичних термінів в офіційних текстах міжнародно-правових документів та запропоновано способи їх репрезентації українською мовою. Проаналізовано дефініції понять термін, юридичний термін та суміжних з ними понять спеціального призначення; з’ясовано дефініції понять переклад, інтерпретація, розуміння як ключових дескрипцій багатогранного процесу перекладу. Установлено, що англомовні юридичні терміни в офіційних текстах міжнародно-правових документів є однокомпонентними і багатокомпонентними. Змодельовано дії перекладача у репрезентації англомовних юридичних термінів в офіційних текстах міжнародно-правових документів українською мовою.
Посилання
Богатырева Е.Д. Художественный перевод как интерпретация: на материале французских переводов поэмы А.С. Пушкина “Медный всадник” : автореф. дисс. ... канд. филол. наук : спец. 10.01.08 [Электронний ресурс] / Е.Д. Богатырева. – М., 2007. – Режим доступуа :
Бушев А.Б. Терминообразование в юридическом дискурсе и способы перевода терминов / Александр Борисович Бушев. – М., 2010. – 243 с.
Глушко М.М. Функциональный стиль общественного языка и методы его иследования / Магда Максовна Глушко. – М. : Изд-во МГУ, 1974. – 120 с.
Городецкий Б.Ю. Термин как семантический феномен (в контексте переводческой лексикографии) / Борис Юрьевич Городецкий. – М. : Наука, 2006. – 204 с.
Демьянков В.З. Лингвистическая интерпретация текста: Универсальные и национальные (идиоэтнические) стратегии / Валерий Закиевич Демьянков // Языки славянской культуры. – 2001. – С. 309–323.
Комиссаров В.Н. Общая теория перевода. Проблемы переводоведения в освещении зарубежных ученых : учеб. пособие / Вилен Наумович Комиссаров. – М. : ЧеРо, 2000. – 136 с.
Лотте Д.С. Основы построения научно-технической терминологии / Дмитирий Семенович Лотте. – М. : Изд-во Академии наук СССР, 1961. – 159 с.
Мущинина М.М. О правовой лингвистике в Германии и Австрии / Мария Михайловна Мущинина. – Барнаул : Алтапресс, 2004. – 351 с.
Некрасова Т.П. Особенности перевода юридической терминологии с русского языка на английский язык : автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.20 [Электронний ресурс] / Т.П. Некрасова – М., 2013. – Режим доступа : http://www.dissercat.com/content/osobennostiperevoda-
yuridicheskoi-terminologii-s-russkogo-yazyka-na-angliiskii-yazyk
Сдобников В.В. Теория перевода : учеб. для студентов лингвистических вузов и факультетов иностранных языков / Вадим Виталиевич Сдобников. – М. : ACT: Восток-Запад, 2007. – 448 с.
Семко,С.А. О герменевтическом аспекте перевода / С.А. Семко, Г.П. Рябов // Информационно-коммуникативные аспекты перевода : сб. науч. тр. – Нижний Новгород : НГЛУ им. Н.А. Добролюбова, 1998. – Ч. 2. – С. 110–119.
Соколов Ф.А. Перевод как эстетическая интерпретация текста / Федор Алексесевич Соколов // Эстетика и этика в изменяющемся мире. – СПб. : Астерион, 2009. – С. 268–273.
Суперанская А.В. Общая терминология: вопросы теории / Александра Васильевна Суперанская. – М. : Наука, 2012. – 247 с.
Ткачёва Л.Б. Основные закономерности английской терминологии / Людмила Борисовна Ткачёва. – Томск : Изд-во Том. ун-та, 1987. – 200 с.
Хижняк С.П. Юридическая терминология: формирование и состав / Сергей Петрович Хижняк. – Саратов : Изд-во Сарат. гос. ун-та, 1997. – 134 с.
Подстрахова А.В. Перевод юридического текста: проблемы лингвистической и межкультурной коммуникации [Электронный ресурс] / А.В. Подстрахова. – Режим доступа: http://www.my-luni.ru/journal/clauses/115/
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
