МОВНІ ЗАСОБИ КАТЕГОРІЙ ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНОСТІ ТА ПРЕЦЕДЕНТНОСТІ ПОЕТИЧНОГО ТЕКСТУ “ПОТОКУ СВІДОМОСТІ” (на матеріалі поезії Кеннета Кока “SleepingwithWomen” (“Спати з жінками”)
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2018.152018Ключові слова:
знак, прецедентність, інтертекстуальність, власні назви, “потік свідомості”Анотація
У статті розглянуто парадигматичну специфіку інтертекстуальних знаків – мовних засобів категорій інтертекстуальності та прецедентності в тексті поезії “потоку свідомості” Кеннета Кока “Sleeping with Women” (“Спати з жінками”). Основну увагу зосереджено на виявленні особливостей поетичного тексту “потоку свідомості” та виокремленні найбільшпродуктивних засобів реалізації категорій інтертекстуальності та прецедентності, описі форм їхньої вербалізації й функціональних особливостей. З’ясовано, що найпродуктивнішими засобами реалізації цих категорій є прецедентні імена, ситуації, тексти і навіть висловлювання універсально- та національно-прецедентного рівня прецедентності, тобто інтертекстуальної природи, що вербалізовано експліцитно (за допомогою власних назв-антропонімів, топонімів,
хрематонімів, фіктонімів тощо) та імпліцитно (за умови залучення алюзій, ремінісценцій). Художній простір і час виявлено за допомогою інтертекстуальних елементів – змістових елементів значення.
Посилання
Арнольд, И. В. (2010). Семантика. Стилистика. Интертекстуальность (2-е изд.). Москва: URSS : Книжный дом “Либроком”.
Арутюнова, Н. Д., Ярцева, В.Н. (Ред.). (1990) Дискурс. Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия.
Ахманова, О.С., Гюббенет, О.В. (1977). “Вертикальный контекст” как филологическая проблема. Вопросы языкознания, 3, 47-54.
Балли, Ш. (1995). Общая лингвистика и вопросы французского языка. Москва: Иностранная литература.
Бахтин, М. М. (1979). Проблема автора. Эстетика словесного творчества (с. 162–180). М.: Искусство.
Борисова, М. Б. (1973). Еще раз об “общей образности”, “упаковочном материале” и их отражении в словаре писателя. Вопросы стилистики, 4, 89-108.
Валгина, Н. С. (2003). Теория текста: [учеб. пособ.]. Москва: Логос.
Гиршман, М. М. (1991). Литературное произведение : Теория и практика анализа. Москва: Высш. шк.
Зарецкий, В. А. (1965). Ритм и смысл в художественных текстах.В Ю. Лотман (Ред.), Труды по знаковым системам (Кн. II, с. 64-75). Тарту.
Кузьмина, Н. А. (2009). Интертекст и его роль в процесах эволюции поэтического языка: монография (5-е изд.). Москва: Книжный дом “Либроком”.
Кузьмина, Н. А. (2011). Интертекст: тема с вариациями. Феномены языка и культуры винтертекстуальнойинтерпетации (2-еизд.). Москва: Книжный дом “Либроком”.
Кухаренко, В. А. (1988). Интерпретациятекста. Москва: Просвещение.
Левин, Ю. И. (1992). Семиосфера Венички Ерофеева. Сборник статей к 70-летию проф. Ю. М. Лотмана, 486-499.
Николина, Н. А. (2003). Филологический аналіз текста: учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. Москва: Академия.
Переломова, О. С. (2010). Інтертекстуальність в українському художньому дискурсі: структурно-семантичний і стилістичний аспекти. (Дис. докт. філол. наук). КНУ імені Т. Г. Шевченка, Київ.
Суперанская, А. В. (1970). Личные имена в официальном и неофициальном употреблении. В В. А. Никонов, А. В. Суперанская (Ред.), Антропонимика. Москва: АН СССР Институт языкознания, 180-189.
Фатеева, Н. А. (2001). Заглавие и текст в русской поэзии конца ХХ века: параллельная динамика. Текст. Интртекст. Культура : Сб. докл. междунар. науч. конф. (Москва, 4-7 апр. 2001 г.), 395-411.
Фатеева, Н. А. (2000). Контрапункт интертекстуальности или Интертекст в мире текстов. Москва: Агар.
Шаповалова, И. В. (2004). Взаимодействие интертекстуальных приемов в художественной структуре метацикла Максимилиана Волошина. Східнослов'янська філологія [текст] : збірник наукових праць, 4, 94-108.
Щасливая, Н. С. (2013). Категории интертекстуальности и прецедентности (на материале современной автобиографической и документальной прозы Д. Гранина, Ю. Нагибина, В. Каверина). Материали за 9-а международна научна практична конференція, “Настоящи изследования и развитие”, 19 (Филологични науки), 26-33.
Austin, Evelyn (2014). Locus Solus: The New York School Poets’ Missing Manifesto. Tijdschrift voor Tijdschriftstudies, issue 35, 23-36.
Koo, Jason. (2006). The collected poems of Kennеt Kock (review). The Missouri Review, 29 (2), 161-163.
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ
Фільми та серіали онлайн – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://provokacia.com.ua/rasomon-1950-onlajn-ukrayinskoyu.html
Bonghi, Giuseppe. Progetto Giovanni Pascoli / Giuseppe Bonghi.– [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.classicitaliani.it/index350.htm
Poetry foundation: Kenneth Koch. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.poetryfoundation.org/poets/kenneth-koch
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
