КОНЦЕПТ КОЛІР В АНГЛОМОВНОМУ МИСТЕЦТВОЗНАВЧОМУ ДИСКУРСІ: ЗІСТАВНИЙ АНАЛІЗ ЕСЕ ДЖОНА БЕРГЕРА І ДЖЕДА ПЕРЛА ПРО ТВОРЧІСТЬ АНРІ МАТІССА
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2019.170142Ключові слова:
концепт, мистецтвознавчий дискурс, есе про мистецтво, концепт КОЛІР, актуалізаціяАнотація
У статті з використанням методології когнітивно-дискурсивної парадигмипроаналізовано концепт КОЛІР, вербалізований у мистецтвознавчих есе Джона Бергера та Джеда Перла про творчість одного й того самого художника – Анрі Матісса. Концепт КОЛІР ідентифіковано як автохтонний (за термінологією А. М. Приходька) для мистецтвознавчого дискурсу. Визначено закономірності вербалізації концепту КОЛІР
у двох мистецтвознавчих есе сучасних англомовних авторів, з-посеред яких особливо відзначено метафоричну репрезентацію з використанням як джерела концепту ЗВУК. Ідентифіковано контексти актуалізації концепту КОЛІР, які виконують однакові функції в обох есе. Така подібність дозволяє припускати потенційну можливість об’єктивної,
тобто вмотивованої власне художніми чинниками, інтерпретації твору мистецтва. Також простежено специфіку мовної репрезентації концепту КОЛІР у цих есе, детерміновану їхньою різною комунікативною спрямованістю.
Посилання
Банькова, Н. В. (2014). Объективация концепта ‘‘ИСКУССТВО’’ / ‘ART’ в художественном дискурсе в русском и английском языках. Вестник РУДН. Серия Лингвистика, 3, 106-119.
Белобородова, И. В. (2000). Концепт “цвет” в лингвокогнитивном аспекте (на материале автобиографической прозы). (Дис. канд. филолог. наук). Таганрогский государственный педагогический институт, Таганрог.
Бельмесова, М. О. (2016). Ключевые особенности искусствоведческого дискурса в рамках текстовой актуализации английского лингвокультурного концепта “Painting” (на материале монографии Г. Рейнольдса “Turner. World of art”). Вестник ЮУрГУ. Серия “Лингвистика”,
(1), 62-68.
Бондаренко, Е. В., Мартынюк, А. П., Фролова, И. Е., & Шевченко, И. С. (2017). Как нарисовать портрет птицы: методология когнитивно-коммуникативного анализа языка. Шевченко, И. С. (Ред.). Харьков: ХНУ имени В.Н. Каразина.
Булатова, А. П. (1999). Лингво-когнитивный анализ искусствоведческого дискурса (тематические разновидности – музыка, архитектура). (Дис. канд. филолог. наук). Московский государственный университет имени М.В. Ломоносова, Москва.
Вежбицкая, А. (1996). Обозначение цвета и универсалии зрительного восприятия. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. (с. 231-290). Москва: Русские словари.
Дужа, Л. І. (2016) Лексико-семантичне вираження концептів “білий”, “чорний” та “червоний” у поетичній картині світу українських неокласиків (на матеріалі поезій М. Зерова, М. Драй-Хмари та П. Филипповича). Лінгвістичні дослідження: збірник наукових праць
ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 42, 112-118.
Козловская, М. В. (2003). Особенности искусствоведческого дискурса на английском языке в ХХ веке и на современном этапе. (Дис. канд. филолог. наук). Москва.
Кулинская, С. В. (2013). Концепт “цвет” и языковая личность. Вопросы филологии. Вестник Краснодарского университета МВД России, 3 (21), 84-87.
Милетова, Е. В. (2012). Лингвистические особенности современного англоязычного искусствоведческого дискурса. Актуальные проблемы филологии: материалы Междунар. науч. конф. Пермь: Меркурий.
Мотовилець, О. В., Суродейкіна, Т. В. (2017). Концептуалізація МИСТЕЦТВА у мистецтвознавчому публіцистичному дискурсі. News of Science and Education, 1, 4, 22-27.
Приходько, А. Н. (2013). Концепты и концептосистемы. Днепропетровск: Белая Е. А.
Редька, І. А. (2006). Структура концепту КОЛІР та особливості його мовленнєвого втілення у художніх фотизмах (на матеріалі американської жіночої поезії середини ХІХ – кінця ХХ ст.). Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КНЛУ: філологія, педагогіка, психологія. Київ: КНЛУ, 13, 44-48.
Фрумкина, Р. В. (1984). Цвет, смысл, сходство (аспекты психолингвистического анализа). Москва: Наука.
Хасанова, З. С., Милетова, Е. В, & Бугаенко, Н. П. (2014). Некоторые параметры и характеристики англоязычного специализированного искусствоведческого дискурса. Вестник БГУ, 2. Взято з https://cyberleninka.ru/article/n/nekotorye-parametry-i-harakteristiki-angloyazychnogo-spetsializirovannogo-iskusstvovedcheskogo-diskursa
Яворська, Г. М. (1999). Мовні концепти кольору (до проблеми категоризації). Мовознавство, 2-3, 42-50.
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ
Berger, John. (2015). Henri Matisse. Іn Berger, J. Portraits: John Berger on artists. Tom Overton (Ed.). (pр. 279-282). London, New York: Verso.
Perl, Jed (2001). Henri Matisse. Writers on Artists. (pр. 94-101). London, New York, Delhi, Sydney, Munich, Paris, Johannesburg: DK Publishing.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
