ДИСКУРСИВНИЙ ЕМОЦІЙНИЙ АСПЕКТ ІДЕОЛОГІЧНИХ ПЕРЕХОДІВ У ВІКТОРІАНСЬКУ ДОБУ
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2019.170160Ключові слова:
дискурсивність, моральні емоції, ідеологічний перехід, Вікторіанська ідеологія, ідеологемаАнотація
Вступ. Попри широке визнання важливості емоцій у формуванні дискурсивних практик в історичних, психологічних та соціальних дослідженнями, їхню дискурсивну функцію в становленні ідеологій часто піддають сумніву у філософському аналізі ідеологій. Натомість виокремлюють пропозиційні доктринні та непропозиційні оціннікомпоненти ідеологій. Пропоноване дослідження обстоює модуляторну функцію моральних емоцій у визначенні комплексного феномену Вікторіанської ідеології. Важливо довести, що динаміка поширення ідеології ґрунтується на емоційній когерентності моральних суджень.
Мета статті – проаналізувати широкомасштабні процеси ідеологічних
переходів, характерних для вікторіанської доби та поза її межами. В основі дослідження лежить припущення, що ідеологічні зсуви, які притаманні періоду кінця XVIII – початку XX сторіччя, можуть бути додатково протестовані за допомогою частотності термінів на позначення ідеологічно релевантних понять, репрезентованих у корпусі британської
англійської мови Google Books.
Методи. Шляхом послідовного застосування аналізу словникових дефініцій, компонентного аналізу та машинного аналізу частотності термінів підтверджено вірогідність припущень про зв’язок довгострокової динаміки ідеологій із домінантними емоційними репертуарами тих часів.
Результати. На основі аналізу взаємозустрічності лексичного втілення ідеологій і номінативних позначень моральних емоцій визначено інвентар ідеологій, характерних для вікторіанських часів. Вивчення спільних семантичних ознак іменників та прикметників на позначення відповідних соціальних практик у словникових визначеннях тогочасності
дало змогу створити типологію пропозиційних ідеологем як фундаментальних доктринних одиниць. Аналіз частотності термінів, виконаний за допомогою пошукової машини Google Books Ngram Viewer, засвідчив тенденцію до неоднорідності становлення та занепаду ідеологем.
Висновки. Ідеологічна природа моральних емоцій полягає в їхньому потенціалі до модифікації пропозиційних ідеологем у процесі їх подальшого когнітивного опрацювання задля утвердження та/або переходу в іншу ідеологічну систему. Ці закономірності виявляються у змінах семантичної організації лексикалізованих ідеологем, у взаємозустрічності номінацій моральних емоцій та доктринних
лінгвоідеологем, а також у частотній зацікавленості лінгвоспільноти ідеологічно значущими питаннями.
Посилання
Ablow, R. (2017). Victorian Pain. Princeton: Princeton University Press.
Ben-Ze'ev, A. (2002). Are envy, anger, and resentment moral emotions? Philosophical Explorations, 5 (2), 148-154. DOI:10.1080/10002002058538728
Bianca, M. L. (2017). The Nomiotic-Wave Theory of Mind and Inherent Logic. Newcastle upon Tyne: Cambridge Scholars Publishing.
Boddice, R. (2018). The history of emotions. Manchester: Manchester University Press.
Conley, C. A. (1986). Rape and justice in Victorian England. Victorian Studies, 29 (4), 519-536.
Dein, S. (2013). The origins of Jewish guilt: Psychological, theological, and cultural perspectives. Journal of Spirituality in Mental Health, 15 (2), 123-137. DOI: 10.1080/19349637.2012.737682
Eccleshall, R. (2002). English Conservatism since the Restoration: An introduction and anthology. London: Routledge.
Fassin, D. (2013). On resentment and ressentiment: The politics and ethics of moral emotions. Current Anthropology, 54 (3), 249-267. DOI: 10.1086/670390.
Fine, G. A. & Sandstrom, K. (1993). Ideology in action: A pragmatic approach to a contested concept. Sociological theory, 11 (1), 21-38. DOI: 10.2307/201978
Friesen, J. P., Campbell, T. H., & Kay, A. C. (2015). The psychological advantage of unfalsifiability: The appeal of untestable religious and political ideologies. Journal of Personality and Social Psychology, 108 (3), 515-529. DOI: 10.1037/pspp0000018
Foucault, M. (1969). What is an author? In Modern criticism and theory: A reader. Lodge, D. (Ed.). (p. 196-210). London: Longman,
Geuss, R. (1981). The idea of a critical theory: Habermas and the Frankfurt School. Cambridge: Cambridge University Press.
Habermas, J. (1991). The structural transformation of the public sphere: An inquiry into a category of bourgeois society. Translated by Thomas Burger. Cambridge: The MIT Press.
Haidt, J. (2003). The moral emotions. In Handbook of affective sciences. Davidson R. J., Scherer K. R., Goldsmith H. H. (Eds.). (p. 852-870). Oxford: Oxford University Press.
Haidt, J. (2012). Righteous mind: Why good people are divided by politics and religion. New York: Pantheon Books.
Hardy, S.A., Nadal, A.R.C. & Schwartz, S.J. (2017). The Integration of Personal Identity, Religious Identity, and Moral Identity in Emerging Adulthood. Identity: An International Journal of Theory and Research, 17 (2), 96-107. DOI: 10.1080/15283488.2017.1305905
Head, B.W. (1985). Ideology and social science: Destutt de Tracy and French liberalism. Dordrecht, Boston, Lancaster: Martinus Nijhoff Publishers.
Himmelfarb, G. (1995). Victorian minds: A study of intellectuals in crisis and ideologies in transition. Chicago: Elephant Paperbacks.
Hochschild, A. R. (1979). Emotion work, feeling rules, and social structure. American Journal of Sociology, 85 (3), 551-575.
Hume, D. (1978). A treatise of human nature. L. A. Selby-Bigge & P. H. Nidditch (Eds). Oxford: Claredon Press.
Kennedy, E. (1979). “Ideology” from Destutt De Tracy to Marx. Journal of the history of ideas, 40 (3), 353-368. DOI: 10.2307/2709242
Koch, G. (2015). Feeling rules – unfound treasures for the study of work cultures. In Pathways to empathy: New studies on commodification, emotional labor, and time binds. Koch, G. &
Stefanie E. B. (Eds.). (p. 123-140). Frankfurt, New York: Campus Verlag.
Lowe, B. (2007). Victorian fiction and the insights of sympathy: An alternative to the hermeneutics of suspicion. London, New York, Delhi: Anthem Press.
McAvoy, J. (2015). From ideology to feeling: Discourse, emotion, and an analytic synthesis. Qualitative Research in Psychology, 12 (1), 22-33. DOI:10.1080/14780887.2014.958357
Parsons, T. (1991). The social system. London: Routledge.
Pinich, I. (2018a). Negative self-conscious moral emotions in constructing Victorian moral identity (a corpus-based study). In Pivdennyj arkhiv. Philology: Collected paper. Kherson: Kherson State
University, 76 / Pinich I. Negative self-conscious moral emotions in constructing Victorian moral identity (a corpus-based study). In Pivdennyj arkhiv. Filologichni nauky: Zbirnyk naukovyh prac'.
Kherson: KhDU, 76 / Pinich I. Negative self-conscious moral emotions in constructing Victorian moral identity (a corpus-based study). In Південний архів. Філологічні науки: Збірник наукових праць. Херсон: ХДУ, 76, 78-85.
Pinich, I. (2018b). Positive moral emotions in cultivating ideology of VICTORIAN MORALITY (a corpus-based study). In Scientific Notes. Series: Philological Sciences. Ostroh: National
University of Ostroh Academy publishing house, 1 (69), 2 / Pinich I. Positive moral emotions in cultivating ideology of VICTORIAN MORALITY (a corpus-based study). In Naukovi zapysky Nacional'nogo universytetu “Ostroz'ka akademiya”, seriya “Filolohiya”. Ostroh: Vydavnyctvo Nacional'nogo universytetu “Ostroz'ka akademiya”, 1 (69), Ch. 2 / Pinich I. Positive moral emotions in cultivating ideology of VICTORIAN MORALITY (a corpus-based study). In Наукові записки Національного університету “Острозька академія”, серія “Філологія”. Острог: Вид-во
НаУОА, 1 (69). Ч. 2, 96-101. DOI: 10.25264/2519-2558-2018-1(69)/2-96-101
Pinich, I. (2018c). Religious ideologemes in transition: A residue of theological virtues in the emotionalist ethics of Victorian novels. In Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow. The journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava. III (1), 274-313. Warsaw: De Gruyter Open, DOI: 10.2478/lart-2018-0006.ISSN 2453-8035.
Pinich, I. (2018d). The rise of moral ideologemes in emotionalist ethics of Victorian novels (a corpusbased study). In Topical issues of Romance and Germanic philology and Applied Linguistics. Chernivtsi: Publishing House “Rodovid”, 1 (15) / Pinich I. The rise of moral ideologemes in emotionalist ethics of Victorian novels (a corpus-based study). In Aktual`ni problemy romanogermans` koyi filologiyi ta prykladnoyi lingvistyky. Chernivci: Vydavnychyj dim “Rodovid”, 1 (15) / Пініч І. The rise of moral ideologemes in emotionalist ethics of Victorian novels (a corpusbased
study). In Актуальні проблеми романо-германської філології та прикладної лінгвістики. Чернівці: Видавничий дім “Родовід”, 1 (15), 272–277.
Pinich, I. (2019). Logical and psychological aspects of ideology enactment: A descriptive approach. Forthcoming in Proceedings of international scientific and practical conference “Ad orbem per linguas”, March, 20-22, Kyiv.
Purchase, S. (2007). Key Concepts in Victorian Literature. Houndmills, Basingstoke: Palgrave Macmillan.
Rosenwein, B. H. (1998). Introduction. Anger’s past: The social uses of an emotion in the middle ages.
Rosenwein, B. H. (Ed.). (p. 1-6). Ithaca, London: Cornell University Press.
Rosch, E. (1975). Cognitive representations of semantic categories. In Journal of Experimental Psychology: General, 104 (3), 192-233. DOI.1037/0096-3445.104.3.192
Sabbagh, C. & Schmitt, M. (2016). Past, present, and future of social justice theory and research. In Handbook of Social Justice Theory and Research. C. Sabbagh & M. Schmitt (Eds). (p. 1-11). New York: Springer, DOI. 10.1007/978-1-4939-3216-0_1
Sartori, G. (1969). Politics, ideology, and belief systems. The American political science review, 63 (2), 398-411.
Slote, M. (2014). A sentimentalist theory of the mind. Oxford: Oxford University Press.
Smith, A. (2002). The theory of moral sentiments. K. Haakonssen (Ed.). Cambridge: Cambridge University Press.
Stearns, P. N. (1994). Victorian Style. In American cool: Constructing a twentieth-century emotional style. (p. 16–57). New York: NYU Press.
Thagard, P. (2008). Hot thought: Mechanisms and applications of emotional cognition. Cambridge: The MIT Press. Thesaurus of English words and phrases classified and arranged so as to facilitate the expression of ideas and assist in literary composition. (1879). Roget, P. M. (Ed.). New York: Thomas Y. Crowell & Co.
Van Dijk, T. A. (1998). Ideology: A multidisciplinary approach. London: Sage Publications.
Xiao, B. (2015). Morality in Victorian period. In Theory and Practice in Language Studies, 5 (9), 1815-1821. DOI: 10.17507/tpls.0509.07
Ћiћek, S. (1994). The spectre of ideology. In Mapping ideology. Ћiћek, S. (Ed.). London, New York: Verso.
Webster’s Complete Dictionary of the English Language (1886). Goodrich Ch.A., Porter N. & Mahn C.A.F. (Eds.). London: George Bell & Sons.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
