МІЖ ПРОГОНОЗУВАННЯМ І ПЕРЕДБАЧЕННЯМ: РОЛЬ ФАНТАСМАГОРИЧНОЇ ПАМ'ЯТІ В УЯВЛЕННІ ПРО МАЙБУТНЄ
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.1.2019.170192Ключові слова:
дизайн, майбутнє, уявлення, пам’ять, фантасмагоріяАнотація
У статті, що виконана в річищі когнітивно-семіотичного підходу, запропонованоспособи інтерпретації мови майбутнього у фікціональних текстах з урахуванням канонів модернізму, постмодернізму й трансмодернізму. Автор зосереджує увагу на вивченні пам’яті як фантасмагоричного феномену, у якому реальність теперішнього конструюється на основі пам’яті минулого і може бути трансформована пам’яттю майбутнього.Аналізуючи зміст і семантичну структуру понять прогнозування і попередження, автор доводить, що бажане майбутнє в трансмодерному світі може моделюватися саме завдяки можливостям фантасмагоричної пам’яті. Прогнозування і попередження мають
вплив конвенціональної перцепції реальності, яка поглинула в річищі суворості і дефіциту. Прогнозування й лінійна проекція на майбутнє постають вирішальними траєкторіями, які спрямовані на утримання певного статусу кво. Майбутнє можна передбачити, але не минути. Бажане майбутнє не досягти завдяки прогнозуванню чи попередженню,
адже його можна змоделювати. Майбутня пам’ять витримує зсув від гравітаційної пастки теперішнього до невагомої уявності майбутнього і незалежної гри з реальністю. У той час, коли пам’ять минулого слугує відомою стежкою до передбачення минулого, пам’ять майбутнього уможливлює доступ до широкого кола невідомих опцій для уявлення бажаного майбутнього.
Ураховуючи ці особливості пам’яті, минулої, теперішньої і майбутньої, у статті обґрунтовано можливі шляхи розуміння й інтерпретації мови майбутнього (у фікціональних текстах модернізму, постмодернізму й трансмодернізму) як великого корпусу семіотики, що охоплює три основні семіотичні системи: лінгвістику, кінетику й фізичні об’єкти. Фізичні об’єкти виконують домінантну роль у прогнозуванні й попередженні тієї чи тієї реальності. Досвідна реальність базується на власне реальності й уявленнях про цю реальність. Освоєння реальності, по-перше, починається з моменту усвідомлення людським розумом суті об’єктів реальності, а по-друге, крізь призму дії знаків, коли уявні об’єкти стають реальними речами. Без дії знаків не буде об’єктів, без об’єктів не буде усвідомлення світу речей, а без дизайну ні об’єкт, ні предмет не матимуть значення. Уявлення бажаного майбутнього в трансмодерному світі є звичайним для оновлення культурологічного досвіду й реінновації природного середовища. Фіксована уява – прихована сила, що криється за фізичною маніфестацією – розкриває інтегровану свідомість, яка висвітлює взаємні відносини між культурним етосом й екологічною етикою.
Посилання
Arnheim, Rudolf (1969). Visual Thinking. Berkeley, CA: University of California Press.
Barfield, Owen (1977). The Rediscovery of Meaning: and Other Essays. Middletown, CT: Wesleyan University Press.
Bergson, Henri (1912). Matter and Memory, trans. Nancy Margaret Paul and W. Scott Palmer. New York, NY: The Macmillan Company.
Buchanan, Richard (1995). Wicked Problems in Design Thinking. In The Idea of Design: A Design Issues Reader (Ed.). Victor Margolin and Richard Buchanan. Cambridge, MA: The MIT Press.
Carse, James P. (1986). Finite and Infinite Games: A Vision of Life as Play and Possibility. New York, NY: The Free Press.
Cross, Nigel (1995). Discovering Design Ability. In Discovering Design: Explorations in Design Studies, ed. Richard Buchanan and Victor Margolin. Chicago, IL: University of Chicago Press.
Cross, Nigel (2011). Design Thinking: Understanding How Designers Think and Work. Oxford, UK: Berg/Bloomsbury.
Danesi, Marcel (2007). The Quest for Meaning: A Guide to Semiotic Theory and Practice, Toronto, Canada: University of Toronto Press.
Deely, John N. (2004). Why Semiotics? New York, NY: Legas.
Derrida, Jacques (2007). A Certain Impossible Possibility of Saying the Event, Critical Inquiry, 33, (2 (Winter 2007)), 441-461.
Dussel, Enrique (1985). Philosophy of Liberation, trans. Aquilina Martinez and Christine Morkovsky. New York, NY: Orbis Books, 2003.
Gebser, Jean (1949). The Ever-Present Origin, trans. Noel Barstad and Algis Mickunas, Athens, OH: Ohio University Press, 1985.
Grudin, Robert (1990). The Grace of Great Things: Creativity and Innovation. New York, NY: Ticknor & Fields.
Hillman, James (1992). The Thought of the Heart and the Soul of the World. Woodstock, CT: Spring Publications.
Huxley, Aldous (1932). Brave New World. New York, NY: Harper & Brothers Publishers.
Jameson, Fredric (2005). Archaeologies of the Future: The Desire Called Utopia and Other Science Fictions. New York, NY: Verso.
Koestler, Arthur (1964). The Act of Creation. London, UK: Penguin Books Ltd. Koyaanisqatsi: Life Out of Balance, 1982 film. Directed by Godfrey Reggio.
Leslie, John (1996). The End of the World: The Science and Ethics of Human Extinction. London, UK: Routledge.
Makkreel, Rudolf A. (1990). Imagination and Interpretation in Kant: The Hermeneutical Import of the Critique of Judgment. Chicago, IL: The University of Chicago Press.
Peirce, Charles Sanders (1839–1914). The Collected Papers of Charles S. Peirce, Vols. I–VI, ed. Charles Hartshorne and Paul Weiss, Cambridge, MA: Harvard University Press. Vols. VII–VIII, ed. Arthur W. Burks (same publisher, 1958). References from this source are abbreviated as CP followed by numbers that refer to the volume and paragraph with a period in between.
Petrilli, Susan (2016). The Global World and its Manifold Faces: Otherness as the Basis of Communication. Bern, Switzerland: Peter Lang AG.
Propp, Vladimir (1928). Morphology of the Folktale, trans. Laurence Scott. Austin, TX: University of Texas Press.
Rittel, Horst & Melvyn M. Webber (1973). Dilemmas in a General Theory of Planning, Policy Sciences, 4 (2), 155-169.
Sartre, Jean-Paul (1948). The Psychology of Imagination, trans. Jonathan Webber, New York, NY: Philosophical Library.
Sebeok, Thomas A. (1981). The Play of Musement, Bloomington, IN: Indiana University Press.
Seif, Farouk Y. (1999). Sign Processes and Notational Design: Demystifying Design Thinking and its Representation, Sign Processes in Complex Systems, Proceedings of the 7th International Congress of the International Association for Semiotic Studies–Association Internationale de Sйmiotique,
–11 October 1999, ed. Walter Schmitz, Dresden, Germany: Technische Universitдt Dresden.
Seif, Farouk Y. (2005). Social Change in the ‘Aperspectival World’: The Paradox of Social Reproduction and Cultural Innovation. TRANS, no. 16/2005. http://www.inst.at/trans/ 16Nr/01_2/seif16.htm.
Seif, Farouk Y. (2008). At Home with Transmodernity: Reconstructing Cultural Identity in a Globalizing World. In Transmodernity: Managing Global Communication, ed. Doina Cmeзiu, Proceedings of the 2nd ROASS Conference, Slavic-Moldova, Romania, 23-26 October 2008; Bacгu, Romania: Alma Mater Publishing House, 2009, 248-256.
Seif, Farouk Y. (2009). Communication in the Age of Great Turning: Understanding the Role of Analog and Digital Modes in Liberating Imagination. In Communication: Understanding / Misunderstanding.
Proceedings of the 9th World Congress of the IASS/AIS, Helsinki-Imatra, Finland, 11-17 June 2007, ed. Eero Tarasti. Imatra, Finland: The International Semiotics Institute.
Seif, Farouk Y. (2014). Paradoxes and Perseverance: Designing Through Antinomies of Life, Semiotics 2014: The Semiotics of Paradox. New York, NY: Legas. 2015, 135-160.
Seif, Farouk Y. (2015). Reality Beyond Humanities–Science Schism: Revealing the Mutuality of Design and Semiotics, The American Journal of Semiotics, 31 (3-4), 311-336.
Seif, Farouk Y. (2016a). Resilience and Chrysalis Reality: Navigating Through Diaphanous Space and Polychronic Time, Signs of the Times, Selected proceedings from the 10th International Conference of the Hellenic Semiotics Society, 2013, ed. Eleftheria Deltsou & Maria Papadopoulou, 52-66.
Seif, Farouk Y. (2016b). Can Design Inquiry Advance Edusemiotics? Rethinking Factual Information and Imaginative Interpretation, Semiotica: Journal of the International Association for Semiotic Studies, Special Issue on Edusemiotics, De Gruyter Online, DOI 10.1515/sem-2016-0122.
Seif, Farouk Y. (2016c). What is Real is Not Always True! Reconstructing Reality in a Transmodern World. In Is It Real? Structuring Reality by Means of Signs, ed. Zeynep Onur, et al. Cambridge, MA: Cambridge Scholarship Publications, 46-65.
Sorensen, Roy (2003). A Brief History of the Paradox: Philosophy and the Labyrinths of the Mind. New York, NY: Oxford University Press.
Vico, Giambattista (1688–1744). The New Science of Giambattista Vico, trans. Thomas G. Bergin and Max H. Fisch. Ithaca, NY: Cornell University Press, 1948.
Yates, Frances A. (1966). The Art of Memory. Chicago, IL: The University of Chicago Press.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
