ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ТА СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ БІНАРНИХ ОПОЗИЦІЙ (на матеріалі англомовних текстів Рея Бредбері)
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2019.192196Ключові слова:
опозиція, Рей Бредбері, синонімія, антонімія, лексико-семантична група, лексико-тематичне поле, антитеза, метафора, метоніміяАнотація
Статтю присвячено аналізу лексико-семантичних і стилістичних засобів вербалізації опозицій у текстах Рея Бредбері. Виявлено такі лексичні типи створення відношень опозиції в текстах письменника, як: синонімія, антонімія, лексико-семантичні групи та лексико-тематичні поля. Серед стилістичних засобів виокремлено антитезу, метафору та метонімію. У ході дослідження розглянуто основні погляди науковців щодо теорії опозицій у германістиці, інтерпретовано мовні засоби репрезентації відношень
опозиції на основі вибірки прикладів із роману Рея Бредбері “451 градус за Фаренгейтом”.
Ключові слова: ,
Посилання
Алефиренко, Н. Ф. (2013). Системность медийного лексико-семантического пространства.
Режим доступа: https://core.ac.uk/download/pdf/151225553.pdf.
Апресян, Ю. Д. (1995). Избранные труды. Т. I. Лексическая семантика (синонимические средства языка). 2 изд., испр. и доп. Москва: Школа “Языки русской культуры”.
Арнольд, И. В. (2002). Стилистика. Современный английский язык: Учебник для вузов. 4-е изд., испр. и доп. Москва: Флинта: Наука.
Бочина, Т. Г. (2010). Стилистические приемы контраста как система с полевой структурой. Вестник ТГГПУ, 1 (19), 25-29.
Васильев, Л. М. (1971). Теория семантических полей. Вопросы языкознания, 5, 105-113.
Головащенко, Ю. С. (2017). Тематичне поле в семантичному просторі художнього тексту (на матеріалі романів Дж. М. Кутзее). Вісник Дніпропетровського університету імені
Альфреда Нобеля. Серія: Філологічні науки, 1, 190-195.
Денисов, Ю. Н. (2011). Синонимический ряд в аспекте теории оппозиции. Вестник ТГУ, 4 (96), 206-211.
Ковтунець, О. С. (2017). Актуалізація лексики української літературної мови кінця XX – початку XXI століття. (Дис. канд. філол. наук). Київ: Національна академія наук України.
Комиссарова, О. В. (2012). Метафорическое моделирование гендерной оппозиции в русском языке. (Автореф. дис. канд. филол. наук). Томск: Федеральное государственное бюджетное образовательное учреждение высшего профессионального образования “Национальный
исследовательский томский политехнический университет”.
Крапивник, Е. В. (2010). Системные оппозиции в лексике русского языка (на материале прилагательных-цветонаименований). Ученые заметки ТОГУ, 1 (2), 66-70.
Кузнецова, Э. В. (1989). Лексикология русского языка. Москва: Высшая школа.
Левицкий, В. В. (2006). Семасиология. Винница: Нова книга.
Межжеріна, Г. В. (2002). Структурна організація семантичних одиниць (поле – лексико-семантична група – слово). Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, 5, 114-126.
Мороховский, А. Н., Воробьева, О. П., Лихошерст, Н. И., Тимошенко, З. В. (1984). Стилистика английского языка. Київ: Вища школа.
Павлов, В. М. (1996). Полевые структуры в строе языка. Санкт-Петербург: Изд-во СПбУЭФ.
Покровский, М. М. (1959). Избранные труды по языкознанию. Москва: Изд-во АН СССР.
Русанівський, В. М., Тараненко, О. О. та ін. (ред.). (2000). Українська мова. Енциклопедія. Київ: Укр. енцикл.
Селіванова, О. О. (2006). Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава: Довкілля.
Скляревская, Г. Н. (2004). Метафора в системе языка. 2-е изд. Санкт-Петербург: Наука.
Сухенко, В. Г. (2017). Мовна картина світу українців крізь призму оксиморона. Science and Education a New Dimension. Philology, 5 (34), 124, 72-75.
Тарасенко, О. Д. (2014). Інтерпретація антитези як стилістичного засобу у художній мові В. Винниченка. Режим доступу: https://www.sworld.com.ua/konfer34/751.pdf.
Тe, Х. С. (2002). Синонимические отношения в семантических полях ‘ЖИЗНЬ’ и ‘СМЕРТЬ’. Язык, сознание, коммуникация, 21, 42-54.
Филин, Ф. П. (1957). О лексико-семантических группах слов. Езиковедскиі изъследования в чест на академик Стефан Младенов, 530.
Чудинов, А. П. (2001). Россия в метафорическом зеркале: когнитивное исследование политической метафоры. Екатеринбург: УрГПУ.
Шайнер, І. І. (2019). Лексико-семантичний простір британських художніх прозових текстів на військову тематику: прагмастилістичний аспект. (Дис. канд. філол. наук). Львів: Херсонський державний університет.
Шмелев, Д. Н. (1964). Очерки по семасиологии русского языка. Москва: Просвещение.
Щур, Г. С. (1974). Теория поля в лингвистике. Москва: Наука.
Ярцева, В. Н. (ред.). (1990). Лингвистический энциклопедический словарь. Москва: Советская
энциклопедия.
Akhmad, I., Chmel, V. (2011). Association as Linguistic Phenomenon. Retrieved from: http://www.kamts1.kpi.ua/sites/default/files/files/ahmad%20chmel_association.pdf.
Crystal, D. (2008). A Dictionary of Linguistics and Phonetics. 6th ed. London: Blackwell.
Deese, J. (1965). The structure of associations in language and thought. Baltimore: Johns Hopkins
Press. Defining Antonymy: A Corpus-based Study of Opposites Found by Lexico-syntactic Patterns
(2010). Retrieved from: http://www.ai.rug.nl/~anja/public/Lobanovaetal.pdf.
Fass, D. (1997). Processing Metonymy and Metaphor. London: Simon Fraser University.
Geeraerts, D. (2010). Theories of Lexical Semantics. Oxford: Oxford University Press.
Jones, S., Murphy, M. L., Paradis, C., Willnersuse, C. (2012). Antonyms in English: Construals, Constructions and Canonicity. Retrieved from: http://assets.cambridge.org/97805217/61796/
excerpt/9780521761796_excerpt.pdf.
Lakoff, G., Johnson, M. (1980). Metaphors we live by. Chicago: University of Chicago Press.
Paradis, C. (2013). Binary opposition: A spatial configuration of comparison of opposite properties along a meaning dimension. Oppositeness / Contrariety: From Spatial Perception to Spatial Cognition (Or the Other Way Round?). Retrieved from: http://portal.research.lu.se/ws/files/
/4113136.pdf.
Scheible, S., Schulte im Walde, S., Spinogrum, S. (2013). Uncovering Distributional Differences between Synonyms and Antonyms in a Word Space Model. International Joint Conference on Natural Language Processing. Retrieved from: https://aclweb.org/anthology/I/I13/I13-1056.pdf.
Truszczynska, A. (2002/2003). Conceptual metonymy – the problem of boundaries in the light of ICMs. Poznan Studies in Contemporary Linguistics, 38, 221-237.
Willners, С. (2001). Antonyms in Context. Lund: Lunds universitet.
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ
Bradbury, R. (1953). Fahrenheit 451. Retrieved from: https://www.secret-satire-society.org/wp-content/
uploads/2014/01/Ray-Bradbury-Fahrenheit-451.pdf.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.