CONCEPTUAL EQUIVALENCE OF COLLOQUIALISMS IN CROSS-CULTURAL CINEMATIC DISCOURSE AS A TRANSLATION CHALLENGE
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2020.223256Keywords:
conceptual equivalence in translation, film translation, cross-cultural cinematic discourse, colloquialism, slang, jargon, obscene words, translation transformationsAbstract
The article considers the specifics of colloquialisms functioning in English cinematic discourse that definesthe choice of translation strategies for representing them in Ukrainian films in order to preserve the conceptual
equivalence in cross-cultural cinematic discourse. The research methodology, which incorporates general
scientific methods of analysis and synthesis, induction and deduction as well as linguistic methods of contextual,
lexical, stylistic and pragmatic analyses, resulted in determining the theoretical background of the study, selecting
illustrative research material and suggesting the country-specific meaning of colloquialisms used in English
cinematic discourse. Colloquialisms, understood as informal words or expressions that are more suitable for use
in speech than in writing, contain a lot of dialectal words, slang, jargon and obscene words, which are clearly
distinct from each other. Colloquialisms, formed by compounding (44%), shortening (40%), rhyming (10%)
and affixation (6%), perform two main functions: emotion-expressive and image-сreating. The methods of
translation analysis helped define the specifics of reproduction of colloquialisms in cross-cultural English-
Ukrainian cinematic discourse. Depending upon semantic and communicative appropriateness of colloquialisms
in cross-cultural cinematic discourse, there have been distinguished three levels of their conceptual equivalence
graded as the upper degree (48%), the medium degree (48%) and the initial degree (14%).
References
Бондаренко, К. Л. (2007). Лінгвокультурні особливості українського та англійського сленгу (Кандидатська дисертація). Донецький національний університет, Донецьк, Україна.
Даниленко, А. М. (2013). Переклад ненормативної лексики в літературі (на матеріалі роману Стівена Кінга “Історія Лізі”). В А. Г. Гудманян, С. І. Сидоренко (Ред.), Фаховий та художній переклад: Теорія, методологія, практика. Матеріали доповідей VI Міжнародної науково-практичної конференції, 5-6 квітня 2013 р. (cc. 140-145). Київ: Аграр Медіа груп.
Демецька, В. (2010). До проблеми перекладу кіно текстів. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія “Лінгвістика”, IV, 239-243.
Зарецкая, А. Н. (2010). Особенности реализации подтекста в кинодискурсе (Кандидатская диссертация). Челябинский государственный университет, Челябинск, Российская Федерация.
Ісаєнко, О. В. (2014). Український кінодискурс у вимірі професійної комунікації. Лінгвістичні дослідження, 38, 98-102.
Клепуц, Л. (2009). Стратегії класифікації ненормативної лексики. В Гуманітарні та соціальні науки. Матеріали I Міжнародної конференції молодих вчених, 14-16 травня 2009 р. (cc. 84-87). Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”
Конкульовський, В. (2012). До визначення одиниці перекладу кінокомедій. Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка]. Серія: Філологічні науки (Мовознавство), 104(1), 263-266.
Масько, Д. (2003). Український сленг та міжмовна інтерференція. Культура слова, 62, 34-39.
Матасов, Р. А. (2009). Перевод кино/видео материалов: Лингвокультурологические и дидактические аспекты (Кандидатская диссертация). Московский государственный университет им. М. В. Ломоносова, Москва, Российская Федерация.
Якимчук, А. П. (2007). Лінгвокультурна комунікація як випробування для перекладача. Вісник Житомирського державного університету ім. І. Франка, 34, 217-221.
Adrian, R. (2014). Through dialogue to documentary. An exploration of film dialogue analysis methodology in the classification of genre in creature comforts (Master thesis). Utrecht University, Utrecht, the Netherlands.
Alvarez-Pereyre, M. (2011). Using film as linguistic specimen: Theoretical and practical issues. In R. Piazza, M. Bednarek, F. Rossi (Eds.), Telecinematic discourse: Approaches to the language of films and television series (pp. 47-68). Amsterdam-Philadelphia: John Benjamins.
Androutsopoulos, J. (2012). Introduction: Language and society in cinematic discourse. Multilingua, 31, 139-154.
Cintas, J. D., & Anderman, G. (Eds.). (2009). Audiovisual translation: Language transfer on screen. London: Palgrave Macmillan.
Cordingley, A., & Frigau Manning, C. (Eds.). (2016). Collaborative translation: From the Renaissance to the digital age. London: Bloomsbury.
Cornu, J.-F., & O'Sullivan, C. (2016). The translation of films: History, preservation, research, and exhibition. Journal of film preservation, 94, 25-31.
Danesi, M. (2015). Language, society, and new media. Sociolinguistics today. New York-London: Routledge.
de Higes-Andino, I. (2014). The translation of multilingual films: Modes, strategies, constraints and manipulation in the Spanish translations of It's a free world … Linguistica Antverpiensia, 13(1), 211-231.
Gambier, Y., & Gottlieb, H. (Eds.). (2001). (Multi) Media translation: Concepts, practices, and research. Amsterdam-Philadelphia: John Benjamins.
Jaeckle, J. (2013). Film dialogue. London-New York: Wallflower Press.
Kozloff, S. (2000). Overhearing film dialogue. Berkeley-Los Angeles-London: University of California Press.
Kuhn, M. & Schmidt, N. J. (2014). Narration in film. In P. Hühn, J. C. Meister, J. Pier, & W. Schmid (Eds.), Handbook of Narratology (2nd ed.) (pp. 384-405). Retrieved from https://www.lhn.uni-hamburg.de/node/64.html.
McЕnеry, T. (2006). Swеarіng іn Еnglіsh: Bad languagе, purіty pоwеr frоm 1586 tо thе prеsеnt. Lоndоn-Nеw Yоrk: Rоutlеdgе.
Partridge, E. (2007). Slang to-day and yesterday. London: Read Books.
Pérez-González, L. (2014). Audiovisual translation: Theories, methods and issues. London: Routledge.
Zanotti, S., & Ranzato, I. (2019). Intersections: Audiovisual translation at the crossroads of disciplines. Perspectives, 27(2), 173-181.
Downloads
Published
Issue
Section
License
1. Authors take full responsibility for the content of the articles as well as the fact of their publication.2. All the authors must follow the current requirements for publication of manuscripts. Plagiarism itself and its representation as the original work as well as submission to the editorial office previously published articles are unacceptable. In case of plagiarism discovery the authors of the submitted materials take all the responsibility.
3. Authors shall inform the editor of any possible conflict of interests which could be influenced by the publication of the manuscript results.
4. The editorial board has the right to refuse publication of an article in case of non-compliance with these requirements.
