DOI: https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2015.84397

ТЕМПОРАЛЬНІ ІМЕННИКИ І ПРИСЛІВНИКИ ЯК ОСНОВНІ ЛЕКСИЧНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ЧАСУ (на матеріалі сучасних арабської й української мов)

М. Ю. ЛИХОШЕРСТОВА

Анотація


У статті досліджено лексику з темпоральною семантикою, а саме іменники
та прислівники, визначено їхню роль і особливості функціонування у мовленні. Особливу увагу приділено встановленню аломорфних й ізоморфних рис вираження часу у зіставлюваних мовах.

Ключові слова


темпоральність; іменник із темпоральною семантикою; прислівник із темпоральною семантикою; зіставний аналіз; неспоріднені мови; арабська мова; українська мова

Повний текст:

PDF


Copyright (c) 2019 ВІСНИК КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЛІНГВІСТИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ. Серія Філологія

Зберегти