ЕМОТИВНО-РЕЗОНАНСНІ ВЛАСТИВОСТІ ПОСТМОДЕРНІСТСЬКОГО СЕНСОРНОГО ОБРАЗУ В ТЕКСТАХ АНГЛОМОВНОГО ЕПІЧНОГО ФЕНТЕЗІ
DOI:
https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2016.113748Ключові слова:
постмодерністський сенсорний художній образ, емоційний резонанс, флуктуаційне сприйняття, куматоїдність, видовищність, технократизаціяАнотація
У статті досліджено емотивно-резонансні властивості постмодерністського сенсорного художнього образу, які полягають у переорієнтації з естетичного споглядання
сенсорного образу на флуктуаційне, куматоїдне сприйняття художньої реальності. Доведено, що сенсорний художній образ, крім конвенційних властивостей відображати
чуттєву, інстинктивну сутність людини, у художніх творах постмодернізму набуває інтермедіальних технократичних ознак. Установлено, що утворені моделі сенсорних образів
унаслідок тиражування в постмодерністських художніх текстах не лише забезпечують інтертекстуальну видовищність, а й визначають інтермедіальну або технократичну тактику їх імплементації.
This paper explores emotive repercussions of postmodern sensory imagery resulting in shifts from aesthetic meditation to fluctuant wavelike perception of the artistic reality. Apart
from conventional properties to reflect sensual and instinctive nature of the human being, the paper claims that a sensory image acquires transmedia technocratic traits. The derived models of sensory images reiterate in postmodern fiction so as to empower intertextual entertainment on one hand, and formulate transmedia or technocracies tactics in their implementation.
Посилання
Барт Р. Избранные работы: Семиотика: Поэтика; [пер. с фр. / сост., общ. ред. и вступ. ст. Г. К. Косикова] / Ролан Барт. – М. : Прогресс, 1989. – 616 с.
Башляр Г. Избранное: поэтика пространства [пер. с фр. Н.В. Кисловой, Г.В. Волковой, М.Ю. Михеева] / Гастон Башляр. – М. : РОССПЭН, 2004. – 376 с.
Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры / Эрик Берн ; [пер. с англ. А. Грузберга]. – М. : Эксмо, 2015. – 576 с.
Бронуэн М. Словарь семиотики [пер. с англ. Д.В. Сичинавы] / Мартин Бронуэн, Рингхэм Фелицитас. – М.: Книжный дом “ЛИБРОКОМ”, 2010. – 256 с.
Бычков В.В. Феномен неклассического эстетического сознания / Виктор Васильевич Бычков // Вопросы философии. – 2003. – № 10. – С. 61–71; № 12. – С. 80–92.
Веккер Л.М. Психика и реальность: единая теория психических процессов / Л.В. Веккер. – М. : Смысл, 1998. – 685 с.
Воробйова О.П. Ідея резонансу в лінгвістичних дослідженнях / О.П. Воробйова // Мова. Людина. Світ. До 70-річчя професора М.П. Кочергана. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2006. – С. 72–86.
Воробйова О.П. Поетика хвиль в контексті емоційного резонансу (нарис з когнітивної емотіології) / О.П. Воробйова // Мова, культура й освіта в сучасному світі. Зб. наук. праць до 90-річчя д. філол. н., проф. О.К. Романовського. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2008. – С. 126–135.
Гундорова Т. Кітч і Література. Травестії / Тамара Гундорова. – К. : Факт, 2008. – 284 с.
Еко У. Поетика відкритого твору (фрагмент з книги “Відкритий твір”) / Умберто Еко // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / [за ред. Марії Зубрицької], 2-е вид., доповнене. – Львів : Літопис, 2001. – 832 с.
Лексикон нонклассики. Художественно-эстетическая культура ХХ века / [под ред. В.В. Бычкова]. – М. : РОССПЭН, 2003. – 607 с.
Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения: в 2 т. / А.Н. Леонтьев. – Т. 1. – М., 1983. – 223 с.
Маньковская Н.Б. Виртуальная реальность / Н.Б. Маньковская // Лексикон нонклассики. Художественно-эстетическая культура ХХ века / [под ред. В.В. Бычкова]. – М. : РОССПЭН, 2003. – С. 112–115.
Маньковская Н.Б. Феномен постмодернизма. Художественно-эстетический ракурс / Н.Б. Маньковская. – М. – СПб. : Изд-во “Центр гуманитарных инициатив. Университетская книга”, 2009. – 495 с.
Маньковская Н.Б. Флуктуация / Н.Б. Маньковская // Лексикон нонклассики. Художественноэстетическая культура ХХ века / [под ред. В.В. Бычкова]. – М. : РОССПЭН, 2003. – С. 457.
Пинкер С. Субстанция мышления: Язык как окно в человеческую природу / Стивен Пинкер [пер. с англ. В.П. Мурат, И.Д. Ульяновой]. М. : Книжный дом “ЛИБРОКОМ”, 2013. – 560 с.
Путято Л.М. Психология сенсорных процессов : учеб. пособие / Л.М. Путято. – Гродно : ГрГУ, 2001. – 80 с.
Фесенко В.І. Література і живопис: інтермедіальний дискурс : навч. посібник / В.І. Фесенко. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2014. – 398 с.
Щербина А. Соціокультурна регуляція у технологіях масової комунікації : монографія / Анатолій Щербина. – К. : Академвидав, 2013. – 200 с.
Юнг К.Г. Архетип і позасвідоме / Карл Густав Юнг [пер. з нім. І.В.Андрущенка, В.В. Вишневого]. – К. : Укр. письменник, 2014. – 400 с.
Ямпольский М. Язык–тело–случай: Кинематограф и поиски смысла / Михаил Ямпольский. – М. : Новое литературное обозрение, 2004. – 376 с.
Martin G.R.R. A Clash of Kings / G.R.R. Martin. – London : HarperCollinsPublishers, 2011. – 913 p.
Martin G.R.R. A Game of Thrones / G.R.R. Martin. – N.Y. : Bantam Books, 2002. – 720 p.
Martin G. R.R A Feast for Crows / G.R.R. Martin. – London : HarperCollinsPublishers, 2011. – 852 p.
Martin G.R.R. A Storm of Swords 1: Steel and Snow / G.R.R. Martin. – London : HarperCollinsPublishers, 2011. – 623 p.
Martin G.R.R. A Storm of Swords 2: Blood and Gold / G.R.R. Martin. – London : HarperCollinsPublishers, 2011. – 607 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.
7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
