ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ СТРАХ В АНГЛІЙСЬКОМОВНОМУ МОЛОДІЖНОМУ АНТИУТОПІЧНОМУ РОМАНІ СЮЗАННИ КОЛЛІНЗ “THE HUNGER GAMES”

Автор(и)

  • О. Г. ШКУТА Київський національний лінгвістичний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32589/2311-0821.2.2019.192338

Ключові слова:

концепт, антиутопія, молодіжна антиутопія, страх, вербалізація

Анотація

Статтю присвячено проблемі вербалізації концепту СТРАХ в англійськомовному молодіжному романі-антиутопії американської письменниці Сюзанни Коллінз “The Hunger Games”. У роботі виявлено основні інваріантні ознаки антиутопічних романів і молодіжних
романів-антиутопій зокрема. Шляхом текстово-інтерпретаційного аналізу матеріалу дослідження виокремлено засоби вербалізації концепту СТРАХ, серед них визначено найбільш частотні та репрезентативні маркери досліджуваного концепту. З’ясовано засоби актуалізації концепту СТРАХ у площині дихотомії часу і простору в тексті молодіжного роману-антиутопії; ідентифіковано емоційні засоби реалізації концепту СТРАХ, простежено етапи зростання напруги як чинника вияву страху. Зроблено висновки про домінантні лінгвальні засоби актуалізації концепту СТРАХ у молодіжному романі-антиутопії Сюзанни Коллінз “The Hunger Games”.

Посилання

Акетина, О. С. (2013). Концептуальный анализ художественного текста и художственный концепт. Вестник Адыгейского государственного университета, 1 (114).

Барсукова, И. В. (2008). Систематизпция лингвистических концептов эмоциональных состояний. Вестник СамГУ, 4(63), 13-18.

Белоусов, К. И. (2005). Эмоциональное пространство текста. Вестник высшей школы, 7, 23-26.

Болотова, Н. С. (2009). Филологический анализ текста. Москва: Флинта.

Вежбицкая, А. (1996). Язык. Культура. Познание. Москва: Рус. словари.

Вотякова, И. А. (2014). Концепт СТРАХ в русском языке. Вестник Удмуртского университета, 4, 179-183.

Гетман, Ю. С. (2016). К вопросу изучения романа-антиутопии на современном. Збірник наукових праць з актуальних проблем економічних наук, 7-9.

Гумбольдт, В. (1985). Язык и философия культуры. Москва: Прогресс.

Жолковский, А. К. (1994). Замятин, Оруэлл и Хворобьев: о снах нового типа. Москва: Наука.

Игнатова, И. В. (2015). Отличительные черты молодежной антиутопии как жанра художественной литературы (на примере трилогии С. Коллинз “The Hunger Games”). Российский гуманитраный

журнал, 4(6), 440-449.

Іконнікова, М. В. (2007). Антиутопічний дискурс в оцінці літературознавства ХХ століття. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка, 33, 142-145.

Катермина, В. В. (2017). Концепт HORROR и языковая личность Стивена Кинга. Актуальные вопросы современной филологии и журналистики, 3(26), 65-71.

Лекаревич, Е. В. (2016). Масскульт для подростков: жанр антиутопии. Детские чтения, 135-151.

Лукашёнок, И. Д. (2010). Антиутопия как социокультурный феномен начала XXI века. Ярославский педагогический вестник, 4(1), 286-288.

Миллер, Л. В. (2000). Художественный концепт как смысловая и эстетическая категория. Мир русского слова, 4, 39-45.

Орлова, Р. (2010). Амброз Бирс. Москва: Наука.

Петрова, Л. А. (2011). Художественный концепт в современной лингвокогнитологии. Вісник Дніпровського університету, 17 (3), 137-145.

Потебня, А. А. (1993). Мысль и язык. Киев: СИНТО.

Скоропанова, И. (2006). Русская постмодернистская литература. Москва: Флинта: Наука.

Солнышкина, М. И. (1993). Общее и различное в формировании и структуре фразеотематического поля в разных языках (на материале фразеотематического макрополя мореплавания русского и английского языков). (Дисс. канд. филол. наук). Саратовский государственный университет, Саратов.

Тарасова, И. А. (2003). Идиостиль Георгия Иванова: когнитивный аспект. Саратов: Изд-во Саратовского университета.

Шаюк, А. Ю. (2008). Абсурд как доминанта структурно-семантического пространства текста в репрезентации концепта СТРАХ /ANGST (на материале романов Ф. Кафки). Вестник Ленинградского государственного университета им. А.С. Пушкина, 108-118.

Широкова, И. А. (2014). Образ автора в художественном произведении: отражение отражаемого. Вестник Челябинского государственного университета. Филология, 23, 103-106.

Шкловский Е. А.(1991). Ускользающая реальность. Лит. обозрение, 2, 10-18.

Dalkvist, J., Rollenhagen, C. (1989). Reports from the Department ofPsychology. Stockholm: Univ. Press.

Dean, M. (2014). Our young-adult dystopia.

Hollis, M. (2019). Dystopian Reality or Dystopian Fiction.

Russell, J. A. (1991). Culture and the categorization of emotions. Psychological Bulletin, 110(3), 426-450.

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

Collins, S. (2008). The Hunger Games. Wilkinsburg: Scholastic Corporation.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-26

Номер

Том 22 № 2 (2019)

Розділ

Статті

Ліцензія

1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.

2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.

3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.

4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.

5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.

6. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для науково коректної і об’єктивної критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті в окремих випадках можуть містити подібну критику. Персональна суб’єктивна критика не є доречною за жодних обставин.

7. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.

8. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.

9. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.

10. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.

11. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.

12. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.